Pholiota aurivella
Синоніми і застарілі назви
- Lepiota squarrosa var. aurivella (Batsch) Gray, 1821
- Dryophila aurivella (Batsch) Quél., 1886
- Hypodendrum aurivellum (Batsch) Overh., 1932
Опис
Шапка діаметром 5 – 10 (15) см, товстом’ясиста, спочатку напівсферична, пізніше випукла, випукло-розпростерта, з підігнутим краєм. Поверхня шапки в вологу погоду клейка, в суху блискуча, покрита великими притиснутими темними червонувато-коричневими лусками, іржаво-жовта, сірчано-жовта, з залишками жовтого покривала на краю.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, прирослі зубцем, спочатку жовтуваті, жовті, сірчано-жовті, пізніше жовтувато-коричневі, буро-коричневі, іржаво-коричневі.
Споровий порошок іржаво-коричневий. Спори 7-9 * 5-6 мкм, видовжено-овальної форми, з гладкою поверхнею, коричнюваті.
Ніжка висотою 5 – 12 см, діаметром 1 – 2 см, циліндрична, іноді злегка потовщена до основи, зігнута, з вузьким порожнистим каналом, з швидко зникаючим кільцем, вище кільця жовта, спочатку луската, пізніше волокниста, гладка, нижче кільця коричнювата, жовто-бура, покрита коричневими лусками. Кільце вузьке, волокнисте, коричневе, швидко зникаюче.
М’якоть м’яка, м’ясиста, щільна, в ніжці з віком жорстка, білувата, жовтувата, в нижній частині ніжки коричнювата або бурувата.
Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 20-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим, соленим. Ніжки в немолодих екземплярів жорсткі, не споживаються.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до кінця жовтня, в листяних, хвойних та змішаних лісах, в садах та парках, в лісових насадженнях, паразитує на стовбурах живих, іноді мертвих дерев, переважно на вербах, осиках, березах, плодоносить групами.
Зустрічається по всьому Лісостепу, в Лівобережному Злаково-Лучному та Злаковому Степу, в Розтоцько-Опільських Лісах.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 323