Синоніми і застарілі назви

• Pholiota albocrenulata (Peck) Sacc., 1887
• Hypodendrum albocrenulatum (Peck) Overh., 1932
• Hebeloma albocrenulatum (Peck) Singer, 1939
• Stropharia albocrenulata (Peck) Kreisel, 1964
• Hemipholiota albocrenulata (Peck) Romagn., 1980
• Pholiota fusca Quél., 1877
• Pholiota maximovici Velen., 1921

---

    Опис   

Шапка діаметром 5 – 10 (15) см, товстом’ясиста, спочатку напівсферична, пізніше випукла, конусовидно-дзвониковидна, випукло-розпростерта, з бугорком посередині, з опущеним краєм. Поверхня шапки слизська, в вологу погоду дуже слизиста, червоно-коричнева, темно-коричнева, каштаново-бура, покрита великими, пластівчастими, волокнисто-повстистими, нестійкими, з віком часто зникаючими коричнево-жовтими лусками, з білими залишками покривала на краю.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, прирослі, спочатку світло-сіро-лілуваті, пізніше фіолетово-сіро-бурі, зеленувато-сіро-бурі, каштаново-сіро-бурі, в пошкоджених місцях часто виділяють молокоподібну рідину.

Споровий порошок іржаво-коричневий. Спори 10-13 * 5-8 мкм, веретеновидно-овальної форми, з гладкою поверхнею.

Ніжка висотою 6 – 12 см, діаметром 0,5 – 1,5 см, циліндрична, спочатку суцільна, пізніше порожниста, з кільцем, вище кільця біла, покрита борошнистим нальотом, нижче кільця коричнювата, бура, спочатку волокнисто-луската, з віком гола. Кільце плівчасте, біле, настовбурчене догори, розташоване в верхній частині ніжки.

М’якоть м’ясиста, біла, біла, гіркувата на смак, без вираженого запаху.

Неїстівний гриб.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте в лісах, парках, лісових насадженнях, паразитує на живих стовбурах дерев листяних та хвойних порід, часто на тополях та осиках, в дуплах, на пошкоджених ділянках кори, біля коріння, невеликими групами.

Зустрічається в Правобережному Лісостепу, в Карпатах та Розтоцько-Опільських Лісах.

---

---

    Галерея