Синоніми і застарілі назви

• Hydnum melaleucum Sw. ex Fr., 1815
• Hydnellum melaleucum (Sw. ex Fr.) P. Karst., 1879
• Hydnum graveolens Pers., 1825
• Hydnum delicatum Schwein., 1832
• Phellodon ellisianus Banker, 1906
• Phellodon ellisianum Banker, 1906
• Hydnum pygmaeum Yasuda, 1921
• Phellodon brunneoolivaceus Coker & Beers, 1951
• Phellodon brunneoroseus Snell, E.A. Dick & H.A.C. Jacks., 1956

---

    Опис   

Плодові тіла мають вигляд шапки з ніжкою, ростуть групами, рідко поодинці, в групах зростаються основами ніжок.

Шапка тонка, асиметрична, віяловидна, плоско-розпростерта, іноді випукло-розпростерта, увігнуто-розпростерта або лійковидна. Поверхня шапки гола, шорстка, радіально-зморшкувата, іноді шовковисто-блискуча, іноді зональна, рідко з наростами в центрі, білувата, брудно-жовтувата, коричнева, сіро-коричнева, сіра, майже чорна, іноді з сіро-фіолетовим відтінком. Край тонкий, суцільний або лопатевий, стерильний, того ж кольору, що й поверхня шапки, або світліший, білуватий або жовтуватий.

Гіменофор шипастий, спускається на ніжку. Шипи довжиною 0,3 – 1,5 мм, спочатку білі, пізніше сіруваті, з віком коричневі.

Споровий порошок білий. Спори 3,5 * 3,5-4 мкм, округлої або широкоовальної форми, з дрібношипастою поверхнею, безбарвні.

Ніжка висотою 1 – 3 см, діаметром 0,15 – 0,2 (0,5) см, бічна, іноді центральна або ексцентрична, глибоко занурена в субстрат, гладенька, спочатку білувата, пізніше бура, коричнева, майже чорна.

Тканина спочатку м’яка, пізніше шкіряста, іноді злегка зональна, світло-сіро-коричнева, темно-сіро-коричнева, з запахом кумарину, при висиханні запах посилюється. Реакція з КОН забарвлює тканину в синьо-зелений або оливково-зелений колір.

Неїстівний гриб.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте в хвойних та змішаних лісах, переважно з ялинами та соснами, на вологих ділянках, на ґрунті, на лісовій підстилці, на товщі моху, групами.

Зустрічається на Лівобережному Поліссі.

---

---

    Галерея