Sanghuangporus lonicerinus

Phellinus lonicerinus Трутовик несправжній жимолостевий
(Фелін жимолостевий) 
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Гіменохетові (Hymenochaetales)
Сім’я: Гіменохетові (Hymenochaetaceae)
Рід: Sanghuangporus
Повна назва: Sanghuangporus lonicerinus (Bondartsev) Sheng H. Wu, L.W. Zhou & Y.C. Dai, 2015

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Fomes lonicerinus Bondartsev, 1935
  • Phellinus lonicerinus (Bondartsev) Bondartsev & Singer, 1941
  • Cryptoderma lonicerinum (Bondartsev) Imazeki, 1943
  • Porodaedalea lonicerina (Bondartsev) Imazeki, 1989
  • Inonotus lonicerus (Bondartsev) Sheng H. Wu, Y.C. Dai & T. Hatt., 2012
  • Inonotus lonicerinus (Bondartsev) Sheng H. Wu, Y.C. Dai & T. Hattori, 2012

    Опис

Плодові тіла багаторічні, довжиною 1 – 8 см, шириною 2 – 15 см, товщиною 2 – 8 см, копитоподібні або неправильної форми, з широкою основою. Поверхня плодових тіл борознисто-смугаста, спочатку ніжно опушена, гладка, нерівна, рудо-іржава або рудо-бура, пізніше потріскана, сірувато-чорна або чорна. Край тупий, заокруглений, знизу стерильний, ніжно-опушений, рудий або буро-рудий.

Гіменофор трубчастий. Трубочки невиразно шаруваті, того ж кольору, що й тканина. Пори діаметром 0,15 – 0,4 мм, округлі або кутасті, щільністю 3 – 4 на 1 мм.

Споровий порошок жовтуватий. Спори 3,5-4,5 * 3-3,5 мкм, широкоеліпсовидної форми, плоскі з одного боку, рудуваті, часто 3 однією краплею.

Тканина корково-дерев’яниста, невиразно зональна, радіально-промениста, іржава, іржаво-коричнева або іржаво-бура, на зрізі часто з чорною лінією.

Неїстівний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте на живих стовбурах жимолості татарської..

Зустрічається  в Лівобережному Злаково-Лучному Степу.



    Галерея

Phellinus lonicerinus1 Sanghuangporus-lonicerinus-1 Sanghuangporus-lonicerinus-2

    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г.  Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 167-168.