Phallus hadriani
Синоніми і застарілі назви
- Hymenophallus hadriani (Vent.) Nees, 1817
Опис
Плодове тіло спочатку напівпідземне, яйцевидне, видовжено-яйцевидне, згодом циліндричне, діаметром 4 – 6 см, з тяжками міцелію біля основи, пізніше у вигляді шапки та ніжки висотою 10 – 20 см.
Перидій (оболонка плодового тіла) тришаровий, шкірястий, гладкий, внизу складчастий, спочатку білий, пізніше рожево-фіолетовий, пурпуровий, в місцях дотику набуває інтенсивнішого рожевого забарвлення, при дозріванні розривається на 2 – 3 лопаті, залишаючись біля основи ніжки у вигляді вольви.
Рецептакула (ніжка) висотою 10 – 20 см, діаметром 2 – 4 см, циліндрична, потовщена біля основи, порожниста, з губчастими стінками, біла, жовтувато-біла.
Шапка висотою 2 – 5 см, дзвониковидна, майже вільна, з’єднана з рецептакулою лише верхівкою, вгорі з щільним білим диском, з отвором не правильної форми в центрі. Поверхня шапки комірчаста, спочатку бурувато-оливкова, сіра, пізніше коричнювата, вкрита слизистою, оливковою глебою.
Спори 2-3,5 * 1,5-2,5 мкм, видовжено-еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею.
М’якоть в плодового тіла на стадії яйця спочатку желатиноподібна, слизиста, пізніше слизиста, з запахом сирості. В зрілому віці, на стадії шапки з ніжкою, має сильний неприємний дріжджовий запах, або запах кислого тіста, який приваблює мух та інших комах, які допомагають розповсюджувати спори гриба.
Їстівний гриб 4 категорії в стадії яйця та в стадії шапки з ніжкою. Можна споживати з сирому вигляді, в стадії шапки та ніжки – лише після відварювання. Має лікарські властивості.
Середовище і розповсюдження
Росте з травня до кінця жовтня, в садах та парках, на трав’янистих ділянках, іноді на піщаних дюнах, поодинці та групами, рідко.
Рідкісний вид. Зустрічається в Правобережному Злаково-Лучному Степу.
Схожі види
Веселка звичайна (Phallus impudicus), відрізняється забарвленням яйця (перидію) та присутністю сильного неприємного запаху падалі в зрілому віці.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 502