Синоніми і застарілі назви

• Boletus sistotrema Alb. & Schwein. ex Sacc., 1888
• Boletus sistotremoides Alb. & Schwein., 1805
• Calodon spadiceus (Pers.) Quél., 1886
• Cladomeris schweinitzii (Fr.) Quél., 1886
• Cladomeris spongia (Fr.) Quél., 1886
• Coltricia schweinitzii (Fr.) G. Cunn., 1948
• Daedalea fusca Velen., 1922
• Daedalea spadicea (Pers.) Fr., 1821
• Daedalea suberosa Massee, 1906
• Hapalopilus schweinitzii (Fr.) Donk, 1933
• Hydnellum spadiceum (Pers.) P. Karst., 1879
• Hydnum spadiceum Pers., 1800
• Inodermus schweinitzii (Fr.) Quél., 1888
• Inonotus herbergii (Rostk.) P. Karst., 1889
• Inonotus spongia (Fr.) P. Karst., 1882
• Inonotus sulphureopulverulentus P. Karst., 1904
• Mucronoporus spongia (Fr.) Ellis & Everh., 1889
• Ochroporus sistotremoides (Alb. & Schwein.) J. Schröt., 1888
• Phaeodon spadiceus (Pers.) J. Schröt., 1888
• Phaeolus sistotremoides (Alb. & Schwein.) Murrill, 1905
• Phaeolus spadiceus (Pers.) Rauschert, 1988
• Phaeolus spongia (Fr.) Pat., 1900
• Polyporus herbergii Rostk., 1848
• Polyporus holophaeus Mont., 1843
• Polyporus schweinitzii Fr., 1821
• Polyporus sistotremoides (Alb. & Schwein.) Duby, 1830
• Polyporus spongia Fr., 1863
• Polyporus sulphureopulverulentus (P. Karst.) Sacc. & D. Sacc., 1905
• Polystictus herbergii (Rostk.) P. Karst., 1887
• Polystictus holophaeus (Mont.) Fr., 1851
• Polystictus holopleus (Mont.) Fr., 1851
• Polystictus schweinitzii (Fr.) P. Karst., 1879
• Romellia sistotremoides (Alb. & Schwein.) Murrill, 1904
• Sistotrema spadiceum (Pers.) Sw., 1810
• Xanthochrous waterlotii Pat., 1924

---

    Опис   

Плодові тіла мають вигляд поодиноких або об’єднаних в групи шапок, розташованих на спільній короткій центральній ніжці.

Шапки діаметром 5 – 30 см, товщиною 1 – 3,5 см, сидячі або з коротенькою чи зачатковою ніжкою, плоскі або широколійковидні, округлі або напівокруглі, часто неправильної форми або лопатеві. Поверхня шапок повстиста або шорстко-щетиниста, з віком майже гола, злегка борозниста або бугриста, іноді ледь-помітно зональна, спочатку оливково-жовтувата, іржаво-жовта, темно-сірчано-жовта, пізніше буро-іржава, каштанова, темно-бура. Край гострий, лопатевий, спочатку світліший за поверхню шапки, пізніше того ж кольору, що й поверхня шапки, знизу стерильний.

Гіменофор трубчастий, низько спускається на ніжку. Поверхня гіменофору жовта, оливково-зеленувато-бура, сірувато-рудувата, червонувато-бура, темно-каштанова. Трубочки довжиною 2 – 8 мм, спочатку з товстими стінками, з віком з тонкими стінками, жовто-коричневі з зеленуватим відтінком, при висиханні темно-коричневі. Пори діаметром 0,5 – 2 мм, спочатку комірчасті, округлі, кутасті або неправильної форми, пізніше звивисті або видовжені, з зубчастим краєм.

Спори 5,5-8 * 3,5-5 мкм, видовжено-овальної форми, біля основи на косину відтягнуті, безбарвні або з жовтувато-оливковим відтінком.

Тканина м’яка, губчаста, водяниста, жовтувато-оранжева, рудувата, бурувато-іржава, при висиханні крихка, дуже легка, волокниста, оранжева, жовто-коричнева.

Неїстівний гриб.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте на пеньках та на виступаючих з землі коріннях дерев хвойних, дуже рідко листяних порід, переважно сосни та модрини. Спричиняє інтенсивну буру гниль деревини.

Зустрічається на Правобережному та Західному Поліссі, в Правобережному та Західному Лісостепу.

---

---

    Галерея