Phaeogalera stagnina
Синоніми і застарілі назви
- Galera stagnina (Fr.) P. Kumm., 1871
- Tubaria stagnina (Fr.) Gillet, 1876
- Galerina stagnina (Fr.) Kühner, 1935
- Psilocybe stagnina (Fr.) M. Lange, 1957
- Naucoria stagnina (Fr.) P.D. Orton, 1960
Опис
Шапка діаметром 2 – 3 см, напівсферична, конусовидна, випукла, іноді злегка увігнута посередині. Поверхня шапки коричнево-червона, з білими, пластівчастим, з віком зникаючим залишками покривала на краю.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки злегка спускаються на ніжку, червонувато-рудуваті.
Споровий порошок іржаво-коричневий. Спори 11-18 * 6,5-10,5 мкм, широко-яйцевидної форми, з гладкою поверхнею, з слабо вираженою порою проростання.
Ніжка висотою 5 – 9 см, діаметром 0,2 – 0,5 см, циліндрична, порожниста, того ж кольору, що й поверхня шапки, або світліша, вгорі біло-волокниста або біло-пластівчаста, нижче волокниста, біля основи гола.
М’якоть тонка, без вираженого запаху.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте в лісах на заболочених ділянках, біля боліт, серед сфагнових мохів, на ґрунті.
Зустрічається на Правобережному Поліссі та в Карпатах.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 315
Фото: http://www.pharmanatur.com