Phaeoclavulina flaccida
Синоніми і застарілі назви
- Clavaria crispula Fr., 1821
- Clavaria flaccida Fr., 1821
- Clavariella crispula (Fr.) P. Karst., 1882
- Clavariella flaccida (Fr.) P. Karst., 1881
- Merisma crispulum (Fr.) Spreng., 1827
- Ramaria crispula (Fr.) Quél., 1888
- Ramaria flaccida (Fr.) Bourdot, 1898
- Ramaria flaccida var. chilensis Lazo, 1972
- Ramaria flaccida var. crispula (Fr.) Schild, 2000
- Ramaria flaccida var. longiramosa Corner, 1970
Опис
Плодові тіла висотою 1 – 5 (14) см, кущовидні, сильно розгалужені, спочатку шкіряно-жовті, кремово-жовті, пізніше охряні, темно-жовті.
Відгалуження численні, товсті, вилчасті, кінцях з гострими, часто щетинковидними, світлішими відгалуженнями.
Ніжка висотою 0,5 – 3 см, діаметром 0,1 – 0,4 см, струнка, покрита білим повстистим опушенням, біля основи з чисельними тяжками міцелію, в місцях пошкодження повільно набуває охряно-коричневого забарвлення.
Споровий порошок охряний. Спори 5-7,5 * 3-4 мкм, широкоовальної форми, звужені до основи, з дрібнобородавчастою або шершавою поверхнею, охряні.
М’якоть щільна, білувата, гіркувата на смак, без вираженого запаху, при висиханні з запахом прілого сіна.
Їстівний гриб 4 категорії, в молодому віці, з низькими харчовими якостями. Використовується після 5-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, особливої харчової цінності не має.
Середовище і розповсюдження
Росте в лісах, на трухлявих пеньках та на гнилій деревині листяних порід, на ґрунті біля стовбурів, групами.
Зустрічається в Правобережному Лісостепу та в Розтоцько-Опільських Лісах.
Галерея
![]() |
![]() |
|
Автор фото: В. Шульга
Схожі види
- Рамарія звичайна (Ramaria eumorpha), відрізняється відсутністю неприємного запаху прілого сіна при висиханні, забарвленням при висиханні та спорами.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г. Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 54.