Pezicula ocellata
 |
Пецикула золотиста | ||
| Відділ: | Аскомікотові гриби (Ascomycota) | ||
| Клас: | Леоціоміцети (Leotiomycetes) | ||
| Порядок: | Гелоціальні (Helotiales) | ||
| Сім’я: | Дерматієві (Dermateaceae) | ||
| Рід: | Пецикула (Pezicula) | ||
| Повна назва: | Pezicula ocellata (Pers.) Seaver, 1951 | ||
|
Неїстівний |
|||
Синоніми і застарілі назви
- Encoelia aurea (Pers.) Kirschst., 1935
- Habrostictis ocellata (Pers.) Fuckel, 1871
- Ocellaria aurea (Pers.) Tul. & C. Tul., 1865
- Ocellaria aurea var. congesta Grélet, 1957
- Ocellaria aurea var. cornicola Kauffman & Kanouse, 1929
- Ocellaria ocellata (Pers.) J. Schröt., 1893
- Peziza aurea Pers., 1796
- Peziza ocellata Pers., 1801
- Propolis ocellata (Pers.) Sacc., 1881
- Stictis ocellata (Pers.) Fr., 1822
Опис
Плодові тіла діаметром 0,5 – 3 мм, округлі, закриті, з віком блюдцевидні, спочатку розвиваються під корою, пізніше розривають кору та виступають назовні, золотисто-жовті, поодинокі. Гіменіальний шар гладенький, матовий, блідо-оранжевий, розташований на внутрішній поверхні блюдця.
Аски 100-150 * 20-25 мкм, яйцевидно-булавовидної форми, 8-ми спорові. Спори 21-30 * 9-12 мкм, видовжено-еліпсовидної форми, прямі або зігнуті, безбарвні або жовтуваті, розташовані в 2 ряди.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте на сухих гілках тополі.
Зустрічається на Правобережному Поліссі та на Прикарпатті.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / С. Ф. Морочковський, М. Я. Зерова, З. Г. Лавітська, М. Ф. Смітська // Аскоміцети. – Т. 2, – К. : Наук. думка, 1969. – с. 432 – 433
Посилання на сторінку
Шульга В.М. Пецикула золотиста (Pezicula ocellata) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/pezicula-ocellata