Синоніми і застарілі назви

• Perenniporia unita (Pers.) Murrill, 1942
• Polyporus unitus Pers., 1825
• Physisporus unitus (Pers.) Gillet, 1878
• Poria unita (Pers.) P. Karst., 1881
• Fibuloporia unita (Pers.) Bondartsev, 1953
• Fomitopsis unita (Pers.) Bondartsev, 1953
• Fomes unitus (Pers.) Komarova, 1964
• Boletus medulla-panis Jacq., 1778
• Polyporus limitatus Berk. & M.A. Curtis, 1872
• Polyporus xylostromatis Fuckel, 1874
• Polyporus chromaticus Berk. & Cooke, 1877
• Polyporus dryinus Berk. & Cooke, 1878
• Polyporus alboincarnatus Pat. & Gaillard, 1888
• Poria laevis Speg., 1937

---

    Опис   

Плодові тіла багаторічні, розпростерті, розміром до 20 – 30 см, товщиною 1 – 1,5 см, щільно прирослі до субстрату, краї іноді відстають нагадуючи невеличкі відігнуті шапки, м’ясисто-шкірясті або коркуваті, тверді. Край стерильний, вузький, хвилястий, різко окреслений, білий або блідо-жовтуватий, того ж кольору, що й гіменофор. Підстилка тонка, товщиною до 1 мм, шкірясто-губчаста, при висиханні коркувато-дерев’яниста, біла, білувата, охряно-білувата, іноді охряно-бурувата.

Гіменофор трубчастий. Поверхня гіменофору біла, кремова, блідо-жовтувата, шкіряно-жовтувата, часто з рудуватими, буруватими або охряними плямами, після перезимівлі жовтувато-буруваті або рудуваті. Трубочки довжиною 1,5 – 5 мм, спочатку одношарові, з віком шаруваті. Пори діаметром 0,12 – 0,3 мм, округлі, з цілісними, іноді нерівними краями, щільністю 4 – 5 на 1 мм.

Споровий порошок білуватий. Спори 4,5-7,5 * 3,5-5,5 мкм, широкоеліпсовидної форми, злегка кутасті, біля вершини зрізані, з 1 – 2-ма каплями, безбарвні.

Неїстівний гриб.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте на повалених стовбурах та на пеньках дерев листяних, дуже рідко хвойних порід, переважно дуба, іноді на обробленій деревині.

Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Правобережному та Західному Лісостепу, в Карпатах.

---

---

    Галерея