Panaeolus semiovatus, Панеолус напівяйцевидний
Синоніми і застарілі назви
- Coprinus semiovatus (Sowerby) Gray, 1821
- Anellaria semiovata (Sowerby) A. Pearson & Dennis, 1948
- Panaeolus separatus (L.) Quél., 1877
- Stropharia separata (L.) J.E. Lange, 1923
- Coprinus ciliatus (Bolton) Gray, 1821
- Panaeolus phalenarum (Fr.) Quél., 1872
- Anellaria phalenarum (Fr.) M.M. Moser, 1967
- Panaeolus egregius (Massee) Sacc., 1887
Опис
Шапка діаметром 2 – 6 см, м’ясиста, спочатку яйцевидна, пізніше напівсферична або дзвониковидна. Поверхня шапки гладенька, в вологу погоду клейка, при підсиханні зморшкувата, блискуча, біла, бежева, охряна, рудувато-бурувата, глиняна, на краю з білим пластівцями – залишками загального покривала.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, прирослі, спочатку білуваті, сіруваті, пізніше бурувато-чорні, крапчасті, з білуватим краєм.
Споровий порошок чорний. Спори 15-24 * 8-15 мкм, широкоовальної, лимоновидної, нерівнобічної форми, з порою проростання, чорні.
Ніжка висотою 8 – 15 (20) см, діаметром 0,5 – 1 см, циліндрична, злегка потовщена до основи, жорстка, з порожнистим каналом, з кільцем або зоною кільця, білувата, вище кільця суха, нижче кільця клейкувата, з віком охряно-коричнювата.
М’якоть білувата, з приємним грибним запахом.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з весни до пізньої осені, на пасовищах, серед трави, на кінських та коров’ячих екскрементах, поодинці та групами.
Зустрічається по всій території України.
Галерея