Panaeolus papilionaceus, Панеолус метеликовий
Синоніми і застарілі назви
- Coprinus papilionaceus (Bull.) Gray, 1821
- Coprinarius papilionaceus (Bull.) P. Kumm., 1871
- Copelandia papilionacea (Bull.) Bres., 1912
- Panaeolus retirugis (Fr.) Gillet, 1878
- Coprinarius campanulatus var. retirugis (Fr.) Quél., 1886
- Panaeolus sphinctrinus (Fr.) Quél., 1872
- Panaeolus campanulatus (Bull.) Quél., 1872
Опис
Шапка діаметром 1 – 4 см, спочатку напівсферична, широко-тупо-конусовидна, з завернутим краєм, пізніше дзвониковидна, з прямим краєм. Поверхня шапки гладка, суха, в вологу погоду клейкувата, білувата, бурувато-жовтувата, оливково-коричнева, сіро-коричнева, в центрі рудувата, жовто-коричнева, червоно-коричнева, з віком висвітлюється, з залишками покривала на краю.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки широкі, широко-прирослі, спочатку сірувато-чорні,, пізніше чорні, крапчасті, з світлішим краєм.
Споровий порошок чорний. Спори 14-18 * 7-11 мкм, лимоновидної або еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею, з порою проростання, чорні.
Ніжка висотою 3 – 6 (12) см, діаметром 0,2 – 0,4 см, циліндрична, порожниста, ламка, білувата, сірувато-коричнювата, вгорі смугаста, покрита борошнистим нальотом, в місцях дотику темніє.
М’якоть тонка, білувата, сірувата або коричнювата, без вираженого запаху.
Слабо галюциногенний гриб. Містить псилоцибін в невеликій концентрації.
Середовище і розповсюдження
Росте з травня до кінця жовтня, в лісах, на лугах та пасовищах, на коров’ячих та кінських екскрементах, на угноєному ґрунті, на перегнилій траві, поодинці та групами.
Зустрічається по всій території України.
Галерея