Oxyporus ravidus
Синоніми і застарілі назви
- Polyporus ravidus Fr., 1838
- Polystictus ravidus (Fr.) Cooke, 1886
- Cladomeris saligna var. ravida (Fries) Quélet, 1886
- Cladomeris ravida (Fr.) Bigeard & H. Guill., 1909
- Coriolus ravidus (Fr.) Bourdot & Galzin, 1928
- Trametes ravida (Fr.) Pilát, 1939
- Rigidoporus ravidus (Fr.) Pouzar, 1966
- Daedalea rugosa Allesch., 1886
Опис
Плодові тіла багаторічні, мають вигляд розпростерто-відігнутих шапок.
Шапки діаметром 1 – 4 см, тонкі, шкірясті, зрослі між собою в густі черепичасті групи, рідко поодинокі. Поверхня шапок повстиста або волокнисто-щетиниста, іноді борознисто-зморшкувата, біля краю невиразно зональна, білувата, брудно-жовта, брудно-зеленувато-жовта. Край гострий, часто хвилястий, злегка підігнутий.
Гіменофор трубчастий. Поверхня гіменофору спочатку біла або брудно-біла, пізніше кремова або кольору деревини. Трубочки довжиною 2 – 4 мм, того ж кольору, що й тканина. Пори діаметром 0,3 – 0,8 мм, округло-кутасті, іноді видовжені або злегка звивисті, з цільним або дрібнозубчастим краєм, щільністю 2 – 3 на 1 мм.
Споровий порошок білий. Спори 5-6 * 3-4 мкм, еліпсовидної форми, біля основи злегка відтягнуті на косину, безбарвні.
Тканина товщиною 2 – 4 мм, шкірясто-коркувата, на зламі волокниста, при висиханні ламка, біла або кольору деревини.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте на сухостійних та повалених стовбурах, на пеньках дерев листяних порід, переважно бука, іноді на деревах хвойних порід.
Рідкісний вид. Зустрічається в Карпатах.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г. Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 200
Посилання на сторінку
Шульга В.М. Оксипор сірувато-жовтий (Oxyporus ravidus) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/oxyporus-ravidus-2