Синоніми і застарілі назви

• Polyporus obducens Pers., 1825
• Physisporus obducens (Pers.) Gillet, 1878
• Poria obducens (Pers.) Cooke, 1886
• Fomitopsis obducens (Pers.) P. Karst., 1899
• Trametes obducens (Pers.) Pat., 1900
• Coriolus obducens (Pers.) Bourdot & Galzin, 1925
• Coriolus connatus subsp. obducens (Pers.) Bourdot & Galzin, 1925
• Oxyporus populinus var. obducens (Pers.) Pilát, 1940
• Rigidoporus obducens (Pers.) Pouzar, 1966
• Polyporus inhalatus Velen., 1922

---

    Опис   

Плодові тіла однорічні або багаторічні, розпростерті, м’які, слабо прирослі до субстрату, при висиханні коркуваті, з віком зливаються з суміжними тілами, утворюючи утворення діаметром до 1 м. Край стерильний, тонкий, шириною 0,5 – 2 мм, тонкоопушений, різко відмежований, спочатку білуватий, пізніше кремовий, брудно-жовтуватий, охряно-жовто-іржавий. Підстилка тонка, товщиною 0,5 – 1 мм, волокнисто-пластівчаста, ламка, біла або кремова, при висиханні жовтувата або шкіряно-жовта.

Гіменофор трубчастий. Поверхня гіменофору спочатку біла, пізніше кремова, солом’яно-жовтувата, брудно-жовтувата, бурувато-жовта. Трубочки довжиною 2 – 5 мм, шаруваті, іноді 2-х або 3-х шарові, тонкостінні, часто з розірваними стінками. Пори діаметром 0,1 – 0,25 (0,5) мм, округло-кутасті, спочатку з війчастим, пізніше з тонкозубчастим краєм, щільністю 4 – 6 на 1 мм.

Споровий порошок білий. Спори 4-5,5 * 3-4 мкм, широкоеліпсовидної або оберненояйцевидної форми, біля основи звужені на косину, часто з 1-єю каплею, безбарвні.

Неїстівний гриб.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте на сухостійних та повалених стовбурах, на пеньках дерев листяних порід, переважно в’яза та берези, рідко дерев хвойних порід. Спричиняє білу гниль деревини.

Рідкісний вид. Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Розтоцько-Опільських Лісах, в Карпатах.

---

---

    Галерея