Xerula pudens

oudemansiella longipes Ксерула довгонога
(Удемансієлла довгонога)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Фізілакрієві (Physalacriaceae)
Рід: Ксерула (Xerula)
Повна назва: Xerula pudens (Pers.) Singer, 1951

Їстівний, 4 категорія

    Синоніми і застарілі назви

  • Collybia longipes Quél., 1872
  • Marasmius longipes (P. Kumm.) Quél., 1888
  • Mucidula longipes (Quél.) Boursier, 1926
  • Collybia radicata var. longipes (Quél.) Rick, 1938
  • Oudemansiella longipes (Quél.) M.M. Moser, 1955
  • Xerula longipes (Quél.) Maire, 1933

    Опис   

Шапка діаметром 3 – 10 см, спочатку дзвониковидна, пізніше плоско-розпростерта. Поверхня шапки суха, повстиста, жорстко-волосиста, жовтувато-коричнева, рудувато-коричнева, жовтувато-сіра, оливково-коричнева.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки спочатку прирослі, пізніше вільні, білуваті.

Споровий порошок білий. Спори 8-13 * 6-12 мкм, майже округлої або широко-овальної форми, з гладкою поверхнею.

Ніжка висотою 8 – 15 см, діаметром 0,4 – 0,5 см, циліндрична, волокниста, жорстко-волосиста, того ж кольору, що й поверхня шапки, або світліша.

М’якоть щільна, з віком жорстка, білувата.

Їстівний гриб 4 категорії. Використовуються лише шапки, після 15-ти хвилинного відварювання, вареними, смаженими.


    Середовище і розповсюдження

Росте з початку літа до кінця жовтня, в листяних лісах, переважно з дубами, біля гниючих пеньків та гниючих стовбурів, поодинці та групами.

Розповсюджений по всьому Поліссі та по всьому Лісостепу.


    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 206
oudemansiella longipes1 oudemansiella longipes2