Neodasyscypha cerina

Neodasyscypha cerina3 Неодасисцифа восково-жовта
Відділ: Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Клас: Леоціоміцети (Leotiomycetes)
Порядок: Гелоціальні (Helotiales)
Сім’я: Гіалосцифові (Hyaloscyphaceae)
Рід: Неодасисцифа (Neodasyscypha)
Повна назва: Neodasyscypha cerina (Pers.) Spooner, 2005

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Peziza lutescens Pers., 1794
  • Peziza cerina Pers., 1796
  • Dasyscyphus cerinus (Pers.) Fuckel, 1870
  • Helotium cerinum (Pers.) P. Karst., 1870
  • Dasyscyphus cerinus var. cerinus (Pers.) Fuckel, 1870
  • Lachnea cerina (Pers.) Gillet, 1880
  • Erinella cerina (Pers.) Quél., 1886
  • Lachnella cerina (Pers.) W. Phillips, 1887
  • Atractobolus cerinus (Pers.) Kuntze, 1898
  • Lachnum cerinum (Pers.) Morgan, 1902
  • Trichodiscus cerinus (Pers.) Kirschst., 1939
  • Perrotia cerina (Pers.) Svrcek, 1962
  • Perrotia cerinea (Pers.) Svrcek, 1962
  • Belonidium cerineum (Pers.) Raitv., 1970

    Опис  

Плодові тіла діаметром 1 – 2 мм, блюдцевидні, на ніжці. Гіменіальний шар гладенький, жовтий, розташований на внутрішній поверхні блюдця. Зовнішня поверхня стерильна, щільно покрита волосками. Ніжка чорна.

Споровий порошок білуватий. Аски 40-45 * 4-5 мкм, циліндрично-булавовидної форми. Спори 5-6 * 2,5-3 мкм, еліпсовидної форми, одноклітинні, безбарвні.

Неїстівний гриб.

   Середовище і розповсюдження

Росте на гнилій почорнілій обкорованій деревині листяних порід, переважно бука, дуба, граба, групами.

Зустрічається в Розтоцько-Опільських Лісах. та на Прикарпатті.

Neodasyscypha cerina Neodasyscypha cerina1 Neodasyscypha cerina2

    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / С. Ф. Морочковський, М. Я. Зерова, З. Г. Лавітська, М. Ф. Смітська // Аскоміцети. – Т. 2, – К. : Наук. думка, 1969. – с. 384

    Посилання на сторінку

Шульга В.М. Неодасисцифа восково-жовта (Neodasyscypha cerina) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/neodasyscypha-cerina-2