Mycena pelianthina

Mycena pelianthina Міцена ліловоколірна
 (Міцена багряноколірна, Міцена зубчаста)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Міценові (Mycenaceae)
Рід: Міцена (Mycena)
Повна назва: Mycena pelianthina (Fr.) Quél., 1872

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Prunulus pelianthinus (Fr.) Jack. Johnson, Vilgalys & Redhead, 2001

    Опис   

Шапка діаметром 1,5 – 5 см, спочатку напівсферична, випукла або дзвониковидна, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта. Поверхня шапки гігрофанна, напівпрозоро-смугаста, гладка, гола, біля краю штрихувата, коричнева, світло-коричнева, блідо-пурпурова, червонувата, лілувата, сірувато-червонувата, коричнево-фіолетова, при підсиханні світліє від центру до країв, набуваючи блідо-охряного або бежевого забарвлення.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки рідкі, вузько прирослі або прирослі виїмкою, сіро-лілові, сіро-коричневі, блідо-лілово-коричневі, з пурпурово-чорним краєм.

Споровий порошок білий. Спори 4-8,5 * 2,5-4 мкм, еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею.

Ніжка висотою 3 – 8 см, діаметром 0,2 – 1 см, циліндрична, іноді злегка розширена біля основи, з коротким кореневидним відростком, порожниста, темно-волокниста, того ж кольору, що й поверхня шапки.

М’якоть тонка, з сильним неприємним або редьковим запахом.

Неїстівний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте в листяних лісах, переважно з буками або вільхами, на ґрунті, серед рослинних залишків, поодинці та групами.

Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Лівобережному Лісостепу.



   Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 243

    Посилання на сторінку

Шульга В.М. Міцена ліловоколірна (Mycena pelianthina) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/mycena-pelianthina