Mycena leptocephala

Mycena leptocephala111 Міцена тонкошапкова
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Міценові (Mycenaceae)
Рід: Міцена (Mycena)
Повна назва: Mycena leptocephala (Pers.) Gillet, 1876

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Mycena alcalina var. chlorinella J.E. Lange, 1914

    Опис   

Шапка діаметром 0,5 – 3 см, тупо-конусовидна, тупо-дзвониковидна або випукла. Поверхня шапки гігрофанна, напівпрозоро-смугаста, штрихувата, зморшкувата, спочатку темно-коричнева, бурувато-рудувато-коричнева, червонувато-коричнева, з білуватим краєм, пізніше сіро-коричнева, темно-сіро-коричнева, темно-сіра, іноді майже чорно-коричнева, при підсиханні висвітлюється до сіро-коричневої, краї до білуватих.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки рідкі, широко прирослі або злегка спускаються на ніжку зубцем, спочатку темно-сіро-коричневі, сірі, пізніше сіруваті, світло-коричнюваті.

Споровий порошок білий. Спори 6,5-11 * 3,5-5,5 мкм, еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею.

Ніжка висотою 2 – 8 см, діаметром 0,1 – 0,25 см, циліндрична, рівна або зігнута, порожниста, спочатку темно-коричнева, сіро-коричнева, сіра, внизу темніша, пізніше світлішає.

М’якоть тонка, з слабким, швидко зникаючим аміачним запахом.

Неїстівний гриб.

    Середовище і розповсюдження

Росте в листяних, хвойних та змішаних лісах, серед трави, серед моху, на гнилій, порослій мохом деревині та на пеньках, поодинці та групами.

Зустрічається в Карпатах.

    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 243.
  • Gillet, C.C. 1876. Les Hyménomycètes ou Description de tous les Champignons qui Croissent en France. : 177—560.
  • E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European // Flame tree publishing. London, 2007—384 p. — P. 88.
  • Persoon CH. (1800). Icones et Descriptiones Fungorum Minus Cognitorum (in Latin). 2. Leipzig, Germany: Breitkopf-Haerteliani. pp. 27–60.
  • Smith AH. (1935). “Studies in the genus Mycena. I”. American Journal of Botany. 22 (10): 858–77.
  • Aronsen A. (1994). “2 new Mycenas of section Fragilipedes from southern Norway”. Persoonia. 15 (4): 531–35.
  • Llimona X, Blanco MN, Dueñas M, Gorris M, Gràcia E, Hoyo P, Llistosella J, Marti J, Martín MP, Muntañola-Cvetkovic M, Quadrada R, Rocabruna A, Salcedo I, Sierra D, Tabarés M, Vila J. “Els fongs de Catalunya occidental segons les prospeccions recents. II” [The fungi of occidental Catalonia after recent prospections. II]. Acta Botanica Barcinonensia (in Portuguese). 46: 5–29.
  • Kalamees K, Raitviir A (11–12 August 2000). “Macromycetes on Ainovy islands (Murmansk region, Russia)”. Arctic and Alpine Mycology. Greenland: Museum Tusculanum Press. 6: 139–47.
  • Oria-de-Rueda JA, Hernández-Rodríguez M, Martin-Pinto P, Pando V, Olaizola J. “Could artificial reforestations provide as much production and diversity of fungal species as natural forest stands in marginal Mediterranean areas?”. Forest Ecology and Management. 260 (2): 171–80.