Phloeomana hiemalis

Mycena hiemalis1 Флоомана зимова
(Міцена зимова) 
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Поротелові (Porotheleaceae)
Рід: Флоомана (Phloeomana)
Повна назва: Phloeomana hiemalis (Osbeck) Redhead, 2016

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Mycena hiemalis (Osbeck) Quél., 1872
  • Hemimycena hiemalis (Osbeck) Singer, 1938
  • Marasmiellus hiemalis (Osbeck) Singer, 1951

    Опис   

Шапка діаметром до 0,5 – 1,5 см, спочатку напівсферична, пізніше дзвониковидна, конусовидна, випукло-дзвониковидна,  іноді з невеличким бугорком посередині, з дрібно-рубчастим краєм. Поверхня шапки гладка, злегка клейкувата, прозоро-смугаста, кремова, блідо-коричнева, сіро-коричнева, темно-коричнева, темніша в центрі, біля країв світліша, білувата,  іноді вицвітає до майже білої.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки рідкі, вузькі, прирослі зубцем, білі або світло-сірі.

Споровий порошок білий. Спори 6-9 * 5-7 мкм, еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею.

Ніжка висотою до 1 – 3 см, діаметром до 0,05 – 0,1 см, циліндрична, нитковидна, часто зігнута, з кореневидним відростком, порожниста, матова, борошниста, спочатку біла, пізніше іноді вгорі жовтувата, біля основи з білими грубими ворсинками.

М’якоть тонка, водяниста, напівпрозора, білувата, без вираженого смаку та запаху.

Неїстівний гриб, харчової цінності немає через малі розміри.


    Середовище і розповсюдження

Росте з кінця літа до пізньої осені, на порослій мохом корі живих та мертвих дерев листяних порід, на порослих мохом пеньках, переважно на буках, в’язах, вербах, невеликими групами.

Зустрічається по всьому Лісостепу.


     Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 239
Mycena hiemalis Mycena hiemalis2 Mycena hiemalis3