Mycena galericulata

Mycena galericulata Міцена ковпаковидна
 (Міцена дзвониковидна, Міцена сіро-рожева)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Міценові (Mycenaceae)
Рід: Міцена (Mycena)
Повна назва: Mycena galericulata (Scop.) Gray, 1821

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Prunulus galericulatus (Scop.) Murrill, 1916

    Опис   

Шапка діаметром 2 – 8 см, спочатку дзвониковидна, з високим бугорком посередині, пізніше широко-конусовидна, плоско-розпростерта, з бугорком посередині, з рубчастим краєм. Поверхня шапки зморшкувата, гола, в центрі волокниста, сіра, коричнево-сіра, бурувато-коричнювата, біля країв світліша, з віком вицвітає до сірувато-коричнюватої, оливково-коричнюватої.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки середньої густоти, широкі, прирослі, з перетинками, спочатку білуваті, сіруваті, рожевувато-сіруваті, пізніше рожевуваті, червонуваті, з жилками.

Споровий порошок білий. Спори 8-14 * 5-9,5 мкм, еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею.

Ніжка висотою 2 – 11 см, діаметром 0,15 – 0,7 см, циліндрична, рівна, порожниста, гола, гладка, матова, вгорі білувата, нижче того ж кольору, що й поверхня шапки або жовтувата, біля основи темніша, коричнювата, з білим опушенням.

М’якоть тонка, щільна, білувата, з запахом редьки або протухлого борошна, іноді без вираженого запаху.

Неїстівний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте з липня до кінця жовтня, в листяних та змішаних лісах, на гниючій деревині, на старих пеньках дерев переважно листяних, рідше хвойних порід, групами, часто.

Розповсюджений по всій території України.


     Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 244
Mycena galericulata1 Mycena galericulata2 Mycena galericulata3