Mycena alcalina

Mycena alcalina Міцена лужна
 
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Міценові (Mycenaceae)
Рід: Міцена (Mycena)
Повна назва: Mycena alcalina P. Kumm., 1871

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Mycena vexans Peck.,  1885
  • Prunulus vexans Murrill, 1916

    Опис   

Шапка діаметром 1 – 5 см, спочатку конусовидна, пізніше конусовидно-розпростерта. Поверхня шапки радіально-рубчаста, бурувато-коричнювато-сіра, коричнева, світліша в центрі.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки рідкі, сіро-коричневі, з білуватим краєм.

Споровий порошок білий. Спори 8-12 * 4,5-8 мкм, еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею.

Ніжка висотою 5 – 7 см, діаметром 0,1 – 0,2 см, циліндрична, рівна або зігнута, того ж кольору, що й поверхня шапки або жовто-коричнева.

М’якоть дуже тонка, з сильним аміачним запахом.

Неїстівний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте в хвойних лісах, на гнилих соснових пеньках, біля пеньків, серед моху, щільними групами.

Розповсюджений на Лівобережному Поліссі, в Лівобережному та Західному Лісостепу, в Карпатах, та в Правобережному Злаково-лучному Степу.


     Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 244