Mycena acicula
 |
Міцена голковидна | ||
| Відділ: | Базидіомікотові (Basidiomycota) | ||
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) | ||
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) | ||
| Сім’я: | Міценові (Mycenaceae) | ||
| Рід: | Міцена (Mycena) | ||
| Повна назва: | Mycena acicula (Schaeff.) P. Kumm., 1871 | ||
|
Неїстівний |
|||
Синоніми і застарілі назви
- Hemimycena acicula (Schaeff.) Singer
- Marasmiellus acicula (Schaeff.) Singer, 1951
- Trogia acicula (Schaeff.) Corner, 1966
Опис
Шапка діаметром 0,5 – 1 см, випукла, напівсферична, конусовидна, дзвониковидна, з нерівним краєм. Поверхня шапки радіально-смугаста, жовто-оранжева, рожевувато-оранжева, посередині більш яскрава, оранжево-червона, червона, біля країв світліша, жовтувата.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки рідкі, білуваті або жовтуваті, з рожевим відтінком.
Споровий порошок білий. Спори 9-11 * 2,5-4 мкм, еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею.
Ніжка висотою 2 – 6 см, діаметром 0,1 см, тонка, порожниста, гладка, зеленувато-жовта, біля основи світліша.
М’якоть тонка, ламка, без вираженого запаху.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з кінця травня до кінця вересня, в листяних та змішаних лісах, на мертвій порослій мохом деревині листяних порід, рідко хвойних порід, на опалих гілках, групами.
Розповсюджений в Західному Лісостепу та в Карпатах.
Схожі види
Міцена горицвітова (Mycena adonis), відрізняється трішки більшими розмірами плодового тіла, товстішою ніжкою, білуватого або жовтуватого кольору.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 240
 |
 |
 |