Mutinus caninus
Синоніми і застарілі назви
- Phallus caninus Schaeff., 1774
- Phallus caninus Huds., 1778
- Ithyphallus inodorus Gray, 1821
- Cynophallus caninus (Huds.) Fr., 1860
- Aedycia canina (Huds.) Kuntze, 1898
- Phallus inodorus Sowerby, 1801
Опис
Плодове тіло спочатку округлої, овальної або яйцевидної форми, діаметром 2 – 3 см, пізніше у вигляді ніжки з верхівкою, висотою 8 – 18 см.
Перидій (оболонка плодового тіла) білий, блідо-жовтуватий, світло-рожевуватий, при дозріванні розривається на 2 або 3 лопаті, залишаючись біля основи рецептакула у вигляді вольви.
Рецептакул (ніжка) висотою 5 – 12 см, діаметром 0,4 – 1 см, циліндричний, порожнистий, губчастий, червонуватий, рожевий, блідо-червонувато-оранжевий, іноді білий, на вершині загострений. Вершина рецептакула без шапки, блідо-червона, покрита комірчастою, темною, глебою з неприємним запахом, який приваблює мух та інших комах, які сприяють розповсюдження спорів.
Спори 6-4 мкм, або 3,5-5 * 1,5-2,5 мкм, еліпсовидної або циліндрично-овальної форми, безбарвні.
Неїстівний гриб, в стадії яйця – їстівний.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до кінця жовтня, в хвойних, листяних та змішаних лісах, на ґрунті, між листяною підстилкою, іноді на трухлявій деревині або на залишках трухлявої деревини, поодинці та невеликими групами, рідко.
Рідкісний вид. Зустрічається по всій Україні. Занесений до Червоної Книги України зі статусом “рідкісний”.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 502