Gymnopus perforans
Синоніми і застарілі назви
- Micromphale perforans (Hoffm.) Gray, 1821
- Marasmius perforans (Hoffm.) Fr., 1838
- Androsaceus perforans (Hoffm.) Pat., 1887
- Chamaeceras perforans (Hoffm.) Kuntze, 1898
- Heliomyces perforans (Hoffm.) Singer, 1947
- Marasmiellus perforans (Hoffm.) Antonín, Halling & Noordel., 1997
Опис
Шапка діаметром 0,5 – 1,5 см, спочатку випукла, пізніше випукло-розпростерта, розпростерта. Поверхня шапки зморшкувата, рудувато-коричнева, сірувато-червонувато-коричнева, рожевувата, з віком вицвітає.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки рідкі, вузькі, прирослі, червонувато-кремові.
Споровий порошок білий. Спори 5-9 * 3-4 мкм.
Ніжка висотою до 4 см, нитковидна, матова, шершава, волокниста, бурувато-чорна, вгорі світліша, світло-охряна.
М’якоть тонка, з дуже неприємним, смердючим запахом.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з весни до пізньої осені, в хвойний та змішаних лісах, на вологих ділянках, на опалій хвої.
Розповсюджений на Правобережному Поліссі, в Лівобережному Лісостепу, та в Карпатах.
Література
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз’яков С. М. Гриби: їстівні, умовно істівні, неїстівні, отруйні. — К.: Урожай, 1979. – с. 202