Phlebia tremellosa
Синоніми і застарілі назви
- Merulius imbricatus Balf.-Browne, 1955
- Merulius spongiosus (Fr.) Mussat, 1901
- Merulius tremellosus Schrad., 1794
- Merulius tremellosus subsp. spongiosus (Fr.) Sacc., 1888
- Merulius tremellosus var. pallidus Weinm., 1836
- Merulius tremellosus var. spongiosus Fr., 1828
- Sesia tremellosa (Schrad.) Kuntze, 1891
- Xylomyzon tremellosum (Schrad.) Pers., 1825
Опис
Плодові тіла шириною 3 – 6 см, довжиною 5 – 10 см, спочатку розпростерті, пізніше розпростерто-відігнуті, у вигляді відігнутих шапок, часто зливаються, іноді розташовані черепицеподібними групами, хрящуваті, драглисті, вологі, при висиханні коркуваті. Верхня поверхня відігнутих шапок м’яко-волосиста, м’яко-шипувата, рожевувата, сірувато-рожевувата, жовтувата, кремова, в суху погоду вицвітає до білої або сіруватої. Край тонкий, хвилястий, напівпрозорий, злегка посічений, желатинозний.
Гіменофор звивистий, пористий, комірчастий, сітчастий, рожевуватий, жовтуватий, рожевувато-оранжевий, рудувато-оранжевий, рудувато-рожевуватий, жовто-охряний, жовто-бурий. Пори біля основи неправильної форми.
Споровий порошок білий. Спори 3,5-4,5 * 1-1,5 мкм, циліндричної форми, зігнуті, з гладенькою поверхнею, з двома каплями, безбарвні.
Тканина тонка, еластична, щільна, без вираженого запаху.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з серпня до самих морозів, на пеньках, на повалених стовбурах, на трухлявій деревині дерев листяних, рідко хвойних порід, переважно на березах, осиках, вербах, тополях, кленах, яблунях, групами.
Розповсюджений по всьому Поліссі, в Правобережному Лісостепу, в Розтоцько-Опільських Лісах, в Карпатах та на Прикарпатті.
Галерея