Melanoleuca humilis
 |
Меланолевка приземлена | ||
| Відділ: | Базидіомікотові (Basidiomycota) | ||
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) | ||
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) | ||
| Сім’я: | Рядовкові (Tricholomataceae) | ||
| Рід: | Меланолеука (Melanoleuca) | ||
| Повна назва: | Melanoleuca humilis (Pers.) Pat., 1900 | ||
|
Їстівний, 4 категорія |
|||
Синоніми і застарілі назви
- Tricholoma humile (Pers.) Quél., 1872
- Gyrophila humilis (Pers.) Quél., 1886
Опис
Шапка діаметром 3 – 10 см, спочатку випукла, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта. Поверхня шапки гігрофанна, гола або борошниста, спочатку сіра, сіро-коричнева, пізніше сірувата або світло-охряна, в центрі темніша, при підсиханні висвітлюється до блідо-сіро-коричневої.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, прирослі, спочатку білі, кремові, пізніше коричнюваті.
Споровий порошок білий. Спори 8-10 * 5-6 мкм, еліпсовидної форми, з дрібно-бородавчастою поверхнею.
Ніжка висотою 4 – 5 см, діаметром 0,5 – 2 см, циліндрична, волокниста, борошниста, спочатку білувата або сірувата, пізніше темно-коричнева.
М’якоть без вираженого запаху, при підсиханні з борошняним запахом.
Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 15-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим.
Середовище і розповсюдження
Росте з серпня до кінця жовтня, на лугах та пасовищах, на узліссях, на узбіччях, на полях.
Зустрічається в Лівобережному Лісостепу.
Література
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз’яков С. М. Гриби: їстівні, умовно істівні, неїстівні, отруйні. — К.: Урожай, 1979. – с. 181