Megacollybia platyphylla
Синоніми і застарілі назви
- Collybia platyphylla (Pers.) P. Kumm., 1871
- Gymnopus platyphyllus (Pers.) Murrill, 1916
- Tricholomopsis platyphylla (Pers.) Singer, 1939
- Clitocybula platyphylla (Pers.) Malençon & Bertault, 1975
- Hydropus platyphyllus (Pers.) Kühner, 1980
- Oudemansiella platyphylla (Pers.) M.M. Moser, 1983
- Collybia grammocephala (Bull.) Quél., 1888
Опис
Шапка діаметром 5 – 15 (20) см, ламка, спочатку випукла, з опущеним краєм, пізніше розпростерта, з тонким, рівним, розтрісканим краєм. Поверхня шапки тонко-радіально-волокниста, іноді луската, сіра, попелясто-сіра, сірувато-кремова, сірувато-коричнева або бура.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки рідкі, широкі, вільні або прирослі виїмкою чи зубцем, спочатку білуваті або сіруваті, пізніше іноді буруваті.
Споровий порошок білий. Спори 7-10 * 5,5-7,5 мкм, округло-овальної форми, з гладкою поверхнею, неамілоїдні.
Ніжка висотою 5 – 10 см, діаметром 0,5 – 2 см, циліндрична, спочатку суцільна, пізніше порожниста, щільна, жорстка, волокниста, рубчаста, білувата або сірувата, з кореневидними міцелярними тяжками біля основи.
М’якоть водяниста, білувата, без вираженого запаху, або з слабким грибним запахом.
Їстівний гриб 4 категорії, з низькими харчовими якостями. Використовується після 15-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим.
Середовище і розповсюдження
Росте з кінця травня до пізньої осені, на старих пеньках, на гнилій деревині листяних та хвойних порід, поодинці та групами.
Розповсюджений в Правобережному та Лівобережному Лісостепу, в Лівобережному Злаково-Лучному Степу, в Карпатах.
Галерея
Автор фото: В. Шульга
Схожі види
Плютей оленячий (Pluteus cervinus), відрізняється більш густими, рожевуватими пластинками.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 233