Macrolepiota procera, Гриб-зонтик великий, Гриб-зонтик строкатий
Синоніми і застарілі назви
- Agaricus procerus Scop., 1772
- Lepiota procera (Scop.) Gray, 1821
- Mastocephalus procerus (Scop.) Kuntze, 1891
- Leucocoprinus procerus (Scop.) Pat., 1900
- Lepiotophyllum procerum (Scop.) Locq., 1942
Опис
Шапка діаметром 5 – 15 (30) см, спочатку конусовидна, яйцевидна або дзвониковидна, з завернутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, розпростерта, з тупим горбочком в центрі. Поверхня шапки луската, спочатку буро-коричнева, пізніше розтріскується, з коричнюватими прилеглими концентрично-зонально розташованими лусочками, білувата, сірувата, сірувато-коричнювата, в центрі гола, коричнева, біля краю повстисто-волокниста, пластівчаста, світла.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, вільні, з коларіумом, спочатку білі, пізніше з рожевуватим відтінком.
Споровий порошок білий. Спори 13-20 * 8,5-13 мкм, широкоовальної форми, з гладкою поверхнею.
Ніжка висотою 10 – 30 см, діаметром 1 – 3 см, циліндрична, з бульбоподібним потовщенням біля основи, з кільцем, порожниста, волокниста, спочатку коричнева, з світлими тріщинами, пізніше сірувата, з коричнюватими лусочками. Кільце тонке, подвійне, біле, нестійке, рухоме, з віком часто спадає по ніжці.
М’якоть тонка, рихла, ватяна, в ніжці волокниста, біла, з приємним запахом.
Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 10-ти хвилинного відварювання, вареним, маринованим, а також смаженим без попереднього відварювання. Споживаються лише шапки.
Середовище і розповсюдження
Росте з серпня до кінця жовтня, в лісах, на лісових галявинах, на лугах та пасовищах, на узліссях, на ґрунті, поодинці та групами.
Розповсюджений по всій Україні.
Галерея
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Автор фото: В. Шульга
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 277
- Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы / отв. ред. И. А. Дудка. — К.: «Наукова думка», 1980. — с. 293 – 295