Lycoperdon ericaeum
Синоніми і застарілі назви
- Lycoperdon muscorum Morgan, 1889
Опис
Плодові тіла діаметром 1 – 4 (5) см, висотою 1 – 6 см, видовжено-булавовидної форми, вгорі приплюснуто-округлі, внизу ніжковидно видовжені, з глебою в верхній частині плодового тіла, з стерильною тканиною в нижній частині, з білими тяжками міцелію біля основи.
Екзоперидій (зовнішня оболонка) щільний, стійкий, спочатку білий, пізніше кремовий, горіховий, бурувато-коричневий, шорсткий або зернистий, на вершині іноді з короткими шипиками.
Ендоперидій (внутрішня оболонка) тонкий, спочатку білуватий, пізніше сіруватий, при дозріванні утворює отвір в вершині для вивільнення спорової маси.
Глеба (спороносний шар) камерна, спочатку біла, пізніше оливкова, при дозріванні, умброво-коричнева, порошиста, розташована на стерильній тканині.
Споровий порошок коричневий. Спори 4,5-6 мкм, округлої форми, з шипуватою поверхнею, з однією каплею, коричневі, прозорі.
Їстівний гриб 4 категорії, в молодому віці (доки м’якоть не почала темніти). Використовується вареним, смаженим, без попереднього відварювання.
Середовище і розповсюдження
Росте на луках та пасовищах, в лісах на вологих та заболочених лісових галявинах, серед моху.
Зустрічається на Правобережному Поліссі та в Лівобережному Лісостепу.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 465 – 466