Lycoperdon echinatum

Lycoperdon_echinatum_0 Дощовик шипастий
 (Дощовик колючий, Дощовик їжаковидний)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Печерицеві (Agaricaceae)
Рід: Дощовик (Lycoperdon)
Повна назва: Lycoperdon echinatum Pers., 1797

Їстівний, 4 категорія

    Синоніми і застарілі назви

  • Lycoperdon gemmatum var. echinatum (Pers.) Fr., 1829
  • Utraria echinata (Pers.) Quél., 1873
  • Lycoperdon hoylei Berk. & Broome, 1871

    Опис   

Плодові тіла діаметром  2 – 4 см, висотою до 5 см, майже округлої, обернено-яйцевидної або булавовидної форми, внизу ніжковидно звужені, з слабо розвиненою або добре розвиненою стерильною тканиною під глебою, з тонкими, білими тяжками міцелію в основі.

Екзоперидій (зовнішня оболонка) спочатку світло-охряний, біля основи кремовий, пізніше коричнюватий, з довгими, довжиною до 5 мм, гострими, зібраними в групи шипами, з загнутими верхівками, спочатку кремового, пізніше жовто-коричневого кольору.

Ендоперидій (внутрішня оболонка) тонкий, білуватий, сірувато-кремовий, при дозріванні утворює отвір в вершині для вивільнення спорів.

Глеба спочатку біла, з приємним запахом, пізніше сіро-фіолетова, при дозріванні коричнева, порошиста, розташована на на камерній, стерильній тканині, спочатку сірувато-коричневого, пізніше жовто-коричневого, з фіолетовим відтінком  кольору.

Споровий порошок чорний. Спори 4-6 мкм, округлої форми, з грубобородавчастою поверхнею, коричнево-чорні.

Їстівний гриб 4 категорії, в молодому віці (доки м’якоть не почала зеленіти). Використовується смаженим, без попереднього відварювання.


    Середовище і розповсюдження

Росте з липня до вересня, в листяних, хвойних та змішаних лісах, на ґрунті та на опалих гілках, поодинці та групами.

Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Лівобережному, Правобережному та Західному Лісостепу, в Правобережному Злаково-Лучному Степу.


    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 463 – 464