Limacella steppicola
Синоніми і застарілі назви
- Leucoagaricus steppicola Zerova ex Wasser, 1976
Опис
Шапка діаметром 3 – 8 см, товсто-м’ясиста, спочатку напівсферична, пізніше випукло-розпростерта, з злегка підігнутим краєм. Поверхня шапки дуже слизиста, з темно-червоним слизом, гладенька або притиснуто-луската, спочатку бурувато-рожева, пізніше коричнево-пурпурова, буро-пурпурова, біля країв світліша.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки з широким коларієм, з проміжними пластиночками, світло-кремові, брудно-рожеві, при підсиханні трохи темніють.
Споровий порошок білувато-рожевуватий. Спори 5-9 * 4,5-5 мкм, овальної або еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею, рожевуваті, з великою зеленуватою каплею.
Ніжка висотою 2 – 6 см, діаметром 1,2 – 3,5 см, циліндрична, з бульбоподібним розширенням біля основи, центральна або ексцентрична, іноді з кореневидним відростком, глибоко занурена в ґрунт, спочатку суцільна, пізніше з вузькою порожниною, вище кільця рожевувата, нижче кільця того ж кольору, що й поверхня шапки. Кільце щільне, вузьке, хвилясте, відстовбурчене, вгорі білувате, внизу того ж кольору, що й поверхня шапки, з вузькою білою смужкою по краю.
М’якоть щільна, в основі ніжки коркувата, брудно-рожева, з сильним борошняним запахом.
Неїстівний гриб (їстівність не досліджена).
Середовище і розповсюдження
Росте в травні та червні, а також восени, в цілинних степах, на ґрунті, щільними групами, рідко.
Рідкісний вид. Зустрічається в Лівобережному злаково-лучному Степу ( в Луганській та Донецькій областях), відомий лише в Україні. Занесений до Червоної Книги України зі статусом “недостатньо відомий”.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 258 – 259
- Вассер С. П. Флора грибов Украины. Аманитальные грибы / отв. ред. К. А. Каламээс. — К. : «Наукова думка», 1992. — с. 106 – 107