Синоніми і застарілі назви

• Micromphale ericetorum (Pers.) Gray, 1821
• Omphalia ericetorum (Pers.) S. Lundell, 1949
• Omphalina ericetorum (Pers.) M. Lange, 1955
• Gerronema ericetorum (Pers.) Singer, 1973
• Byssus botryoides L., 1753
• Merulius turfosus Pers., 1825
• Omphalia luteola Peck, 1896
• Omphalia sphagnophila Peck, 1904
• Omphalina fulvopallens P.D. Orton, 1984
• Phytoconis ericetorum (Pers.) Redhead & Kuyper, 1988
• Merulius umbellifer (L.) With., 1796
• Omphalia umbellifera (L.) P. Kumm., 1871
• Omphalina umbellifera (L.) Quél., 1886
• Tricholoma album subsp. caesariatum (Fr.) Sacc., 1887
• Clitocybe umbellifera (L.) H.E. Bigelow, 1959

---

    Опис   

Шапка діаметром 0,5 – 2 см, спочатку випукла, пізніше випукло-розпростерта, з заглибленням посередині, з підвернутим, хвилястим, іноді розірваним краєм. Поверхня шапки гігрофанна, суха, гладка, радіально-борозниста, радіально-рубчаста, в вологу погоду напівпрозора, кремова, світло-охряна, жовто-коричнева, блідо-сіро-коричнева, темніша посередині.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки рідкі, широкі, чергуються по довжині, злегка розгалужені, низько спускаються на ніжку, блідо-жовтуваті.

Споровий порошок білий. Спори 8-9,5 * 4,5-6 мкм, еліпсовидної форми.

Ніжка висотою 1 – 5 см, діаметром 0,1 – 0,2 см, циліндрична, гладка, того ж кольору, що й поверхня шапки, проте блідіша, біля основи з білим повстистим опушенням.

М’якоть пружна, біла, гіркувата на смак, з приємним запахом.

Неїстівний гриб.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте в хвойних лісах, на вологих та заболочених ділянках, на ґрунті, на болотах серед сфагнових мохів.

Зустрічається в Лівобережному Лісостепу та в Карпатах.

---

    Література

• Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 199 – 200