Leucopaxillus paradoxus
Синоніми і застарілі назви
- Clitocybe paradoxa Costantin & L.M. Dufour, 1896
- Lepista paradoxa (Costantin & L.M. Dufour) Maire, 1926
- Leucopaxillus albissimus var. paradoxus (Costantin & L.M. Dufour) Singer & A.H. Sm., 1943
- Clitocybe albiformis Murrill, 1913
Опис
Шапка діаметром 4 – 10 см, спочатку випукла або випукло-розпростерта, з підвернутим краєм, пізніше плоско-розпростерта, злегка вдавлена або невеличким бугорком посередині, з хвилястим краєм. Поверхня шапки суха, матова, бархатиста або волокниста, з віком гладка, злегка потріскана, спочатку білувата, білувато-кремова, білувато-жовтувата, пізніше жовтувата, світло-охряна, охряно-жовта, з світлим краєм.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, тонкі, прирослі або злегка спускаються на ніжку, з проміжними пластиночками, спочатку рожевувато-білі, пізніше білувато-жовтуваті.
Споровий порошок білий. Спори 5-8,5 * 3-5,5 мкм, еліпсовидної форми, з слабо-бородавчастою поверхнею.
Ніжка висотою 3 – 15 см, діаметром 0,8 – 2 (5) см, циліндрична, іноді злегка потовщена біля основи, гладка або слабо луската чи зморшкувата, спочатку білувата, пізніше жовтувата, кремова, рудувато-охряна.
М’якоть щільна, білувата, в основі ніжки іноді брудно-жовтувата, кислувата, гіркувата, неприємна на смак, з часниковим або слабо вираженим запахом.
Їстівний гриб 4 категорії. Особливої цінності немає через свою рідкісність.
Середовище і розповсюдження
Росте в акацієвих насадження, на ґрунті, групами, рідко.
Зустрічається в Лівобережному Злаково-лучному Степу.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 170



