Leucopaxillus giganteus
Синоніми і застарілі назви
- Clitocybe gigantea (Sowerby) Quél., 1872
- Paxillus giganteus (Sowerby) Fr., 1874
- Omphalia geotropa var. gigantea (Sowerby) Quél., 1886
- Aspropaxillus giganteus (Sowerby) Kühner & Maire, 1934
Опис
Шапка діаметром 10 – 20 (40) см, м’ясиста, спочатку випукло-розпростерта, з закрученим краєм, пізніше плоско-розпростерта, увігнуто-розпростерта, лійковидна. Поверхня шапки гола, іноді тонко-луската в центрі, спочатку біла, пізніше блідо-кремова, в центрі жовтувата, світло-охряна, сіро-коричнювата.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, вузькі, злегка спускаються на ніжку, спочатку білі, пізніше того ж кольору, що й поверхня шапки.
Споровий порошок білий. Спори 6-8 * 3-5 мкм, еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею.
Ніжка висотою 4 – 7 см, діаметром 2 – 5 см, циліндрична, бархатиста, покрита борошнистим нальотом, того ж кольору, що й поверхня шапки.
М’якоть біла, спочатку добра, згодом гіркувата на смак, з слабким борошняним запахом.
Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 20-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим.
Середовище і розповсюдження
Росте з серпня до кінця жовтня, в хвойних соснових лісах на трав’янистих галявинах, на лугах, на пасовищах, групами, утворює “відьмині кільця”.
Зустрічається в Лівобережному Лісостепу.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 188