Синоніми і застарілі назви

• Lepiota wichanskyi Pilát, 1953

---

    Опис   

Шапка діаметром 3 – 8 см, спочатку напівсферична, з частковим покривалом, пізніше випукло-розпростерта, з бугорком або злегка увігнута посередині. Поверхня шапки липка або суха, зерниста, покрита тонкими нестійкими пластівчастими лусочками, радіально-потріскана, кремова, кремово-сіра, світло-коричнева, темно-коричнева, коричнева, темніша в центрі, біля країв світліша, часто з залишками загального покривала на краях.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, тонкі, вільні, з коларіумом, білі або білувато-кремові, з віком часто з іржавими плямами.

Споровий порошок білуватий або білувато-кремовий. Спори 6,5-9,5 * 4-5,5 мкм, еліпсовидної або мигдалевидної форми, з гладкою поверхнею, гіалінові.

Ніжка висотою 3 – 8 см, діаметром 0,3 – 1,0 см, циліндрична, пряма, рідко зігнута, з бульбоподібним потовщенням біля основи, спочатку суцільна, пізніше слабо порожниста, з кільцем, шовковисто-волокниста, дрібнолуската, білувата, нижче кільця іноді покрита червонувато-коричнюватим нальотом. Кільце просте, гладке або перепончасте, біле, іноді охряне біля країв, нестійке, іноді зникаюче, розташоване в верхній або середній частині ніжки. В суху погоду ніжка глибоко занурена в ґрунт.

М’якоть щільна, в ніжці ватяна, біла, на зрізі кольору не змінює, іноді злегка жовтіє в бульбоподібному потовщенні, без смаку, з слабким грибним запахом в молодих грибів та неприємним запахом падалі в старих грибів.

Споживчі властивості не досліджені.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте в вересні та жовтні, в листяних лісах, в штучних лісових насадженнях та парках, часто на сухих піщаних ґрунтах, іноді на газонах, серед трави, поодинці та скупченими групами, дуже рідко.

Дуже рідкісний вид. Зустрічається в Правобережному Лісостепу, в Лівобережному Злаково-Лучному Степу, на Закарпатті.

---

---

    Галерея