Leucoagaricus moseri

Leucoagaricus moseri Білопечериця Мозера
 
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Печерицеві (Agaricaceae)
Рід: Білопечериця (Leucoagaricus)
Повна назва: Leucoagaricus moseri (Wasser) Wasser, 1978

?

    Синоніми і застарілі назви

  • Sericeomyces moseri (Wasser)
  • Lepiota moseri Wasser, 1975

    Опис   

Шапка діаметром 1 – 3,5 см, спочатку округла, пізніше напівсферична, випукло-розпростерта, з бугорком посередині, з прямим, борознистим, іноді повстистим краєм. Поверхня шапки суха, гола, матова, білувата, в центрі світло-коричнювата, при підсиханні – брудно-білувата.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, тонкі, вільні, з коларіумом, іноді з присутніми проміжними пластиночками, білі, при підсиханні блідо-кремові.

Споровий порошок білий. Спори 5,7-7 * 3,6-4,7 мкм, яйцевидно-еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею, з ледь-помітною порою проростання, з однією або двома каплями, гіалінові.

Ніжка висотою 1,3 – 3,5 см, діаметром 0,3 – 0,6 см, циліндрична, пряма або злегка внизу зігнута, з бульбоподібним потовщенням біля основи, суцільна, з кільцем, гола, волокниста, вище кільця білувата, нижче кільця сірувата. Кільце лійковидне, шкірясте, приросле, гладке, звисаюче, вгорі борознисте, внизу гладке, біле, стійке, розташоване в середній або нижній частині ніжки.

М’якоть ватоподібна, біла, на зрізі кольору не змінює, або злегка рожевіє, на периферії злегка жовтіє, без запаху, при підсиханні з приємним грибним запахом.

Споживчі властивості не досліджені.


    Середовище і розповсюдження

Росте в жовтні, в лісопосадках та парках, в акацієвих насадженнях, на піщаних ґрунтах, поодинці, рідко.

Рідкісний вид. Зустрічається в Лівобережному Злаково-Лучному Степу та Лівобережному Злаковому Степу.


    Схожі види

Білопечериця рум’яніюча (Leucoagaricus leucothites), відрізняється більшими розмірами плодових тіл.


    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 284
  • Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы / отв. ред. И. А. Дудка. — К.: «Наукова думка», 1980. — с. 288 – 289