Leucoagaricus carneifolius
Синоніми і застарілі назви
- Leucoagaricus leucothites var. carneifolius (Gillet) Vellinga, 2001
- Lepiota carneifolia Gillet, 1874
- Leucocoprinus carneifolius (Gillet) Locq., 1945
- Leucoagaricus carneifolius (Gillet) M.M. Moser, 1953
Опис
Шапка діаметром 5 – 10 см, товстом’ясиста, спочатку напівсферична, пізніше випукло-розпростерта, приплюснута в центрі. Поверхня шапки спочатку гладка, пізніше дрібно-зернисто-волосиста, світло-сірувато-коричнева, біля країв світліша, темно-сіра, з світлим краєм, який в місцях дотику жовтіє.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, тонкі, вільні, з невеликим коларіумом, з присутніми проміжними пластиночками, спочатку білуваті, пізніше рожевувато-кремові, з білуватим краєм.
Споровий порошок білуватий. Спори 7-10 * 4,5-6 мкм, еліпсовидно-мигдалевидної форми, з гладкою поверхнею, з маленькою порою проростання, з однією каплею, безбарвні.
Ніжка висотою 6 – 7,5 см, діаметром 1 – 1,2 см, циліндрична, рівна, іноді зігнута, злегка потовщена до основи, порожниста, з кільцем, гола, гладка, волокниста, біла, в місцях дотику та при підсиханні спочатку жовтіє, згодом коричневіє. Кільце просте, біле, розташоване в верхній або середній частині ніжки.
М’якоть щільна, біла, на зрізі кольору не змінює.
Їстівний гриб 4 категорії. Особливої цінності немає через свою рідкісність.
Середовище і розповсюдження
Росте з серпня до жовтня, в садах та парках, на трав’янистих ділянках, поодинці та групами, дуже рідко.
Дуже рідкісний вид. Зустрічається на Правобережному Поліссі.
Література
- Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы / отв. ред. И. А. Дудка. — К.: «Наукова думка», 1980. — с. 288 – 289