Синоніми і застарілі назви

• Lepiota barssii Zeller, 1934
• Leucocoprinus macrorhizus Locq., 1943
• Lepiota pinguipes A. Pearson, 1952
• Lepiota macrorrhiza (Locq.) Kühner & Romagn., 1953
• Leucoagaricus macrorhizus Locq. ex E. Horak, 1968
• Leucoagaricus macrorhizus var. pseudocinerascens Bon, 1990

---

    Опис   

Шапка діаметром 5 – 9 см, товсто-м’ясиста, спочатку напівсферична, пізніше випукло-розпростерта, з широким бугорком посередині. Поверхня шапки брудно-сіра, сірувато-коричнювата, біля країв світліша, кремово-біла, волокниста, замшева, суха, покрита великими, притисненими, сірувато-коричневими лусочками, особливо густими в центрі, біля країв потріскана.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, тонкі, вільні, з коларіумом, спочатку білі, пізніше кремові, при підсиханні злегка коричневіють.

Споровий порошок білуватий або білувато-кремовий. Спори 6-9 * 4-5,5 мкм, широко-еліпсовидної або овальної форми, з гладкою поверхнею, іноді з ледь помітною порою проростання, безбарвні.

Ніжка висотою 4 – 12 см, діаметром 1,5 – 2 см, циліндрична, звужується біля основи, з довгим кореневидним відростком, іноді довшим за висоту самої ніжки, порожниста, з кільцем, гола, гладка, шовковисто-волокниста, білувато-кремова, біля основи коричнювата, в місцях дотику злегка коричневіє. Кільце просте, лійковидне, нерухоме, вгорі гладеньке, внизу потріскане, білувате, розташоване в середній або нижній частині ніжки.

М’якоть щільна, м’ясиста, біла, на зрізі коричневіє, з горіховим смаком, та з приємним запахом.

Споживчі властивості не досліджені.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте з червня до листопада, в садах та парках, на орних полях та на пасовищах, поодинці та групами, дуже рідко.

Рідкісний вид. Зустрічається в Правобережному Лісостепу.

---

    Література

• Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы / отв. ред. И. А. Дудка. — К.: «Наукова думка», 1980. — с. 285 – 286