Leucoagaricus americanus

Leucoagaricus americanus Білопечериця американська
 (Білогнойовик Брезадоли)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Печерицеві (Agaricaceae)
Рід: Білопечериця (Leucoagaricus)
Повна назва: Leucoagaricus americanus (Peck) Vellinga, 2000

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Agaricus americanus Peck, 1872
  • Lepiota americana (Peck) Sacc., 1887
  • Leucocoprinus americanus (Peck) Redhead, 1979
  • Agaricus cupreus Schulzer, 1877
  • Leucocoprinus bresadolae (Schulzer) M.M. Moser, 1967
  • Lepiota bresadolae Schulzer, 1885
  • Chamaeceras bresadolae (Schulzer) Kuntze, 1898
  • Fungus bresadolae (Schulzer) Kuntze, 1898

    Опис   

Шапка діаметром 5 – 15 см, в центрі товстом’ясиста, біля країв тонша, спочатку дзвониковидна, конусовидно-дзвониковидна або овально-дзвониковидна, пізніше випукло-розпростерта або розпростерта, з тупим бугорком посередині, з тонким, підвернутим, часто потрісканим краєм. Поверхня шапки суха, спочатку волокниста, білувата, сірувато-коричнювата, коричнева, з пурпуровим відтінком, в центрі темніша, пізніше покрита дрібними, коричнювато-пурпуровими лусочками, що утворилися від розриву шкірочки, між якими видніється біла м’якоть, біля краю гола, іноді з залишками покривала на краях, в місцях дотику набуває спочатку яскраво-жовтого, згодом червонувато-коричнюватого забарвлення.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, тонкі, вільні, з коларіумом, з присутніми проміжними пластиночками, білуваті або світло-кремові, в місцях дотику набувають червонувато-коричневого забарвлення.

Споровий порошок білувато-кремовий. Спори 7,5-11,2 * 5,7-7,5 мкм, яйцевидної або широко-еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею, з порою проростання, з однією або двома каплями, гіалінові, неамілоїдні.

Ніжка висотою 5 – 15 см, діаметром 0,6 – 2,5 см, циліндрична, рівна або веретеновидна, розширена донизу, з бульбоподібним потовщенням біля основи, порожниста, з кільцем, суха, гладка, шовковиста, блискуча, спочатку білувата, пізніше червонувато-коричнювата, пурпурово-коричнювата, нижче кільця дрібно-повстиста, пластівчасто-луската, з віком гола, в місцях дотику набуває яскраво-жовтого забарвлення. Кільце просте, широке, перепончасте, білувате, з віком червонувато-коричнювате, внизу волокниста та дрібно-лускате, іноді зникаюче, розташоване в верхній, рідше в середній частині ніжки.

М’якоть білувата, на зрізі набуває спочатку жовтуватого, згодом червонувато-коричнюватого забарвлення, кислувата на смак, без вираженого запаху.

Неїстівний гриб (в різних джерелах вказуються як отруйний або їстівний).


    Середовище і розповсюдження

Росте з червня до вересня, в садах та парках, в житлових зонах, іноді в листяних лісах, серед трави, на купах тирси та різних органічних залишків, поодинці та групами, рідко.

Рідкісний вид. Зустрічається в Лівобережному Лісостепу та в Правобережному Злаково-Лучному Степу.


    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 276
  • Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы / отв. ред. И. А. Дудка. — К.: «Наукова думка», 1980. — с. 281 – 282