Синоніми і застарілі назви

• Omphalia luscina (Pers.) Quél., 1886
• Clitocybe luscina (Fr.) Sacc., 1887
• Melanoleuca luscina (Fr.) Métrod, 1949
• Austroclitocybe luscina (Fr.) Raithelh., 1990
• Lepista panaeolus (Fr.) P. Karst., 1879
• Tricholoma panaeolus (Fr.) Quél., 1872
• Gyrophila panaeolus (Fr.) Quél., 1886
• Rhodopaxillus panaeolus (Fr.) Maire, 1913

---

    Опис   

Шапка діаметром 3 – 10 (12) см, м’ясиста, спочатку напівсферична, з підвернутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, з тонким, рівним, іноді зморшкуватим та хвилястим краєм. Поверхня шапки білувата, сіра, коричнево-сіра, іноді нерівномірно-забарвлена, з буруватими плямами, іноді смугаста.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, товсті, прирослі, спочатку білі, пізніше рожевуваті, сіруваті, червонувато-сіруваті або коричнюваті.

Споровий порошок білий або рожевуватий. Спори 4-7 * 2,5-4,5 мкм, еліпсовидної форми, з дрібно-бородавчастою або слабо-пунктированою поверхнею.

Ніжка висотою 2,5 – 6 (10) см, діаметром 0,5 – 2,5 см, циліндрична, часто булововидно розширена біля основи, волокниста, суцільна, сірувата, того ж кольору, що й поверхня шапки.

М’якоть щільна, білувата, солодкувата на смак, з приємним борошняним запахом.

Умовно їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 20-ти хвилинного відварювання (відвар злити), вареним, смаженим, маринованим, соленим.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте з серпня, до кінця листопада, в листяних лісах на освітлених галявинах, на узліссях, на лугах, на пасовищах, в степах, поодинці та групами, може утворювати “відьмині кільця” та ряди.

Зустрічається в Правобережному Лісостепу та Лівобережному Злаковому Степу.

---

---

      Галерея