Lepiota subgracilis

lepiota subgracilis Лепіота струнка
 
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Печерицеві (Agaricaceae)
Рід: Лепіота (Lepiota)
Повна назва: Lepiota subgracilis Kühner, 1936

Отруйний

    Синоніми і застарілі назви

  • Lepiota clypeolaria var. gracilis Quél., 1894
  • Lepiota kuehneriana Locq., 1956

    Опис   

Шапка діаметром 2 – 5 см, спочатку дзвониковидна або напівсферична, з підвернутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, іноді увігнуто-розпростерта, з широким низьким бугорком посередині, з тонким, розпростертим, хвилястим краєм. Поверхня шапки в центрі темно-коричнева, червоно-коричнева, бурувата, ближче до краю світліша, блідувата, покрита темнішими, оранжево-бурими волокнистими лусочками, що утворилися від розривів поверхні.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, вузькі, вільні, білі або біло-кремові.

Споровий порошок білий. Спори 9-14 * 4-7,5 мкм, еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею, безбарвні.

Ніжка висотою 2 – 9 см, діаметром 0,2 – 0,6 см, циліндрична, злегка потовщена до основи, рівна, з швидко зникаючим кільцем, порожниста, білувата, білувато-кремова, світло-коричнювата, світло-жовта, біля основи з рожевуватим відтінком, покрита сірувато-коричневими пластівчастими лусочками. Кільце подвійне, білувате або сірувато-коричнювате, швидко зникаюче, розташоване в верхній частині ніжки.

М’якоть щільна, біла, в ніжці того ж кольору, що й поверхня шапки, на зрізі кольору не змінює або злегка рожевіє, без вираженого запаху, або з швидко зникаючим слабким приємним запахом.

Отруйний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте з липня до жовтня, в листяних, хвойних та змішаних лісах, часто в вербових зарослях, на листяній підстилці, переважно на піщаних ґрунтах. поодинці та групами, рідко.

Зустрічається в Лівобережному Злаково-Лучному Степу та в Лівобережному Злаковому Степу.


    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 275
  • Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы / отв. ред. И. А. Дудка. — К.: «Наукова думка», 1980. — с. 250 – 251