Lepiota clypeolaria
Синоніми і застарілі назви
- Agaricus clypeolarius Bull., 1789
- Agaricus colubrinus Pers., 1801
- Agaricus calceolarius Pers., 1801
- Lepiota colubrina (Pers.) Gray, 1821
- Lepiota clypeolaria var. minor J.E. Lange, 1940
- Lepiota ochraceosulfurescens Locq., 1945
Опис
Шапка діаметром 4 – 8 см, в центрі товстом’ясиста, біля країв тонша, спочатку яйцевидна або дзвониковидна, пізніше дзвониковидно-розпростерта або випукло-розпростерта, з низьким бугорком посередині, з хвилястим краєм. Поверхня шапки волокниста, тріщинувата, спочатку білувата, пізніше жовто-бура, блідо-охряна, охряно-коричнювата, бурувато-жовтувато-коричнева, коричнева, темніша в центрі, покрита грубими, концентрично-розташованими, пластівчастими коричневими або цегляно-коричневими лусочками, між яким видніється білувата або жовтувата оголена м’якоть, на краях з пластівчастим нальотом.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, тонкі, вільні, спочатку білі, пізніше білувато-кремові або брудно-білі.
Споровий порошок білий. Спори 10-16 * 5-6,5 мкм, видовжено-еліпсовидно-веретеновидної форми, з гладкою поверхнею, безбарвні, з однією каплею.
Ніжка висотою 4 – 10 см, діаметром 0,4 – 1 см, циліндрична, злегка потовщена до основи, часто зігнута, порожниста, з швидко зникаючим кільцем, того ж кольору, що й поверхня шапки, вище кільця гола, нижче кільця волокниста, волохата, покрита жовтуватими пластівчастими лусочками. Кільце пластівчасте, того ж кольору , що й поверхня шапки, швидко зникаюче, розташоване в верхній частині ніжки.
М’якоть м’яка, рихла, біла або жовтувата, на зрізі набуває світло-охряного забарвлення, приємна на смак, з приємним грибним запахом або без вираженого запаху.
Їстівний гриб 4 категорії. Збирати та споживати не рекомендується, через велику ймовірність спутати його із смертельно отруйними представниками роду Lepiota.
Середовище і розповсюдження
Росте з червня до жовтня, в листяних, хвойних та змішаних лісах, з дубами, соснами, березами, осиками, модринами, на лісових галявинах, в лісових насадженнях, в степах, на трав’янистих ділянках, поодинці та групами, часто.
Розповсюджений на Правобережному Поліссі, в Правобережному та Лівобережному Лісостепу, в Лівобережному Злаково-Лучному Степу, в Лівобережному Злаковому Степу, в Карпатах та на Прикарпатті, в Розтоцько-Опільських Лісах.
Галерея
Автор фото: В. Шульга
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 278
- Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы / отв. ред. И. А. Дудка. — К.: «Наукова думка», 1980. — с. 253 – 254