Neolentinus lepideus
 |
Неолентин лускатий | ||
| (Шпальний гриб, Пилолистник лускатий, Неолентин дрібнолускатий) | |||
| Відділ: | Базидіомікотові гриби (Basidiomycota) | ||
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) | ||
| Порядок: | Поліпоральні (Polyporales) | ||
| Сім’я: | Поліпорові (Polyporaceae) | ||
| Рід: | Неолентин (Neolentinus) | ||
| Повна назва: | Neolentinus lepideus (Fr.) Redhead & Ginns, 1985 | ||
|
Їстівний, 3 категорія |
|||
Синоніми і застарілі назви
- Agaricus lepideus Fr., 1815
- Pocillaria lepidea (Fr.) Kuntze, 1891
- Lentinus suffrutescens (Brot.) Fr., 1825
- Clitocybe lepidea (Fr.) P. Kumm., 1871
- Lentinus lepideus (Fr.) Fr., 1838
- Pocillaria suffrutescens (Brot.) Kuntze, 1891
- Lentinus sitaneus Fr., 1836
- Lentinus monnardianus Durieu & Mont., 1845
- Lentinus cryptarum Fuckel, 1870
- Neolentinus suffrutescens (Brot.) T.W. May & A.E. Wood, 1995
- Lentinus contiguus Fr., 1874
- Lentinus maximus A.E. Johnson, 1877
- Lentinus gallicus Quél., 1885
- Lentinus queletii Schulzer, 1885
- Lentinus domesticus P. Karst., 1887
- Lentinus magnus Peck, 1896
- Lentinus platensis Speg., 1898
- Lentinus spretus Peck, 1906
Опис
Шапка діаметром 3 – 10 (15) см, м’ясиста, спочатку випукла, з підігнутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, увігнуто-розпростерта, лійковидна, з рівним краєм. Поверхня шапки луската, покрита великими коричневими або бурими лусочками, суха, брудно-біла, світло-охряна, світло-охряно-кремова, жовтувата.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки середньої густоти, спускаються на ніжку, з зазубреними краями, спочатку лимонно-жовтуваті, пізніше брудно-жовті.
Споровий порошок білий. Спори 8-17 * 3,5-5,5 мкм. Базидії 35-45 * 5-7,5 мкм, видовжено-булавовидної форми, 4-х спорові. Хейлоцистиди 4-130 * 2-5 мкм, циліндричної або майже булавовидної форми, гіалінові, тонкостінні. Плевроцистиди відсутні.
Ніжка висотою 3 – 8 см, діаметром 1 – 2 см, центральна або ексцентрична, звужена до основи, іноді зігнута, щільна, суцільна, вгорі луската, нижче волокниста, з швидко зникаючим кільцем, або без нього, того ж кольору, що й поверхня шапки, біля основи охряно-коричнювата.
М’якоть щільна, тверда, в ніжці дерев’яниста, біла, з приємним грибним запахом.
Їстівний гриб 3 категорії, в молодому віці. Використовується після 20-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим.
Середовище і розповсюдження
Росте з червня до кінця вересня, на пеньках та старих повалених стовбурах дерев хвойних, рідше листяних порід, на обробленій деревині, на шпалах, поодинці та групами, рідко.
Зустрічається майже по всій території України.
Галерея
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Автор фото: В. Шульга
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 124.
- Flora Agaricina Neerlandica / ed. by C. Bas. — 1990. — Vol. 2. — 137 с. — P. 28—29.
- Змитрович И. В., Малышева В. Ф., Малышева Е. Ф., Спирин В. А. Плевротоидные грибы Ленинградской области. — СПб.: «ВИЗР», 2004. — 124 с. — С. 80.
- Горленко М. В., Бондарцева М. А., Гарибова Л. В., Сидорова И. И., Сизова Т. П. Грибы СССР. — М.: «Мысль», 1980. — 303 с. — С. 185.