Синоніми і застарілі назви

• Boletus versipellis Fr., 1835
• Krombholziella versipellis (Fr. & Hök) Bon, 1985
• Boletus rufescens Secr. ex Konrad, Bull., 1832
• Boletus percandidus Vassilkov, 1944
• Leccinum testaceoscabrum Secr. ex Singer, 1947
• Leccinum roseotinctum Watling, 1969
• Leccinum cerinum M. Korhonen, 1995
• Leccinum callitrichum Redeuilh, 1995

---

    Опис   

Шапка діаметром 5 – 10 (20) см, спочатку напівсферична, пізніше випукла, випукло-розпростерта, з тупим краєм. Поверхня шапки гладка, гола, суха, цегляно-червона, сіро-оранжева, жовто-бура.

Гіменофор трубчастий, спочатку жовтуватий, пізніше сірувато-жовтуватий, буруватий. Пори дрібні, округлі.

Споровий порошок жовто-коричневий.

Ніжка висотою 5 – 20 см, діаметром 2 – 5 см, циліндрична, злегка потовщена біля основи, щільна, суцільна, сірувата, покрита дрібними чорно-бурими лусочками.

М’якоть в шляпці м’ясиста, в ніжці спочатку щільна, волокниста, біла, на зрізі рожевіє, ліловіє, пізніше буріє, в основі ніжки набуває синьо-зеленого забарвлення, з приємним запахом та смаком.

Їстівний гриб 2 категорії. Використовується вареним, смаженим, маринованим, соленим, сушеним.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте з червня до жовтня, в листяних березових та змішаних з березою лісах, на узліссях, на сонячних галявинах, на болотах, в траві та на ґрунті, невеликими групами, утворює мікоризу з березою.

---

    Схожі види

Підосичник червоний (Leccinum aurantiacum) відрізняється тим, що росте під осиками, а не під березами.