Leccinum albostipitatum, Підосичник білоніжковий
- Boletus rufus Schaeff., 1774
- Boletus aurantiacus var. rufus (Pers.) Mérat, 1821
- Krombholzia aurantiaca subsp. rufa (Schaeff.) Maire, 1933
- Leccinum rufum (Pers.) Kreisel, 1984
Опис
Шапка діаметром 3 – 20 см, спочатку напівсферична, з щільно притисненим до ніжки краєм, пізніше випукла, випукло-розпростерта, з опущеним краєм. Поверхня шапки гладка, слабо бархатиста, червона, оранжево-червона, коричнювата, з віком трішки вицвітає.
Гіменофор трубчастий, прирослий, спочатку білуватий, пізніше сіруватий, буро-сіруватий, іноді з жовтим відтінком, в місцях дотику коричневіє. Трубочки довжиною 1 – 3 см. Пори дрібні, округлі, іноді кутасті.
Споровий порошок оливково-коричневий. Спори 11-17 * 4-5 мкм, веретеноподібної форми, з гладкою поверхнею, жовтуваті.
Ніжка висотою 5 – 20 см, діаметром 1,5 – 5 см, циліндрична, іноді розширена біля основи, суцільна, сірувато-білувата, покрита поздовжніми лусочками, спочатку білого кольору, з голубуватим відтінком, з віком червонувато-коричневого кольору.
М’якоть м’ясиста, щільна, з віком м’яка в шапці та тверда, волокниста в ніжці, біла, на зрізі спочатку набуває винно-червоного відтінку, пізніше сіріє та чорніє, в основі ніжки синіє, без запаху та смаку.
Їстівний гриб 2 категорії. Використовується вареним, смаженим, маринованим, сушеним.
Середовище і розповсюдження
Росте з початку червня до початку жовтня, в листяних та змішаних лісах, поряд з осиками, в молодих заростях осики, в осикових посадках, в лісосмугах, на узліссях, поодинці та групами.
Розповсюджений по всій території України
Галерея
Автор фото: В. Шульга
Схожі види
- Підосичник червоний (Leccinum aurantiacum), відрізняється дещо червонішою поверхнею шапки та яскраво червоно-коричневими лусочками на ніжці.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 32