Lactifluus bertillonii
Синоніми і застарілі назви
- Lactarius vellereus var. bertillonii Neuhoff ex Z. Schaef., 1979
- Lactarius bertillonii (Neuhoff ex Z. Schaef.) Bon, 1980
Опис
Шапка діаметром 10-18 см, м’ясиста, спочатку випукла, з підвернутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, увігнуто-розпростерта, лійковидна, часто нерівна, хвиляста, з загнутим краєм. Поверхня шапки бархатиста, повстиста, суха, спочатку, біла пізніше кремова, з буруватими плямами.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, або середньої густоти, часто розгалужені, прирослі, злегка спускаються на ніжку, спочатку білі, пізніше сіруваті, кремові, іноді з рожевим відтінком, в місцях пошкодження набувають охряно-червонуватого забарвлення.
Споровий порошок білий або охряно-білий.
Ніжка висотою 3 – 7 см, діаметром 2 – 4 см, коротка, конічно звужена до основи, щільна, суцільна, гладка або злегка бархатиста, білувата, в місцях дотику буріє.
М’якоть м’ясиста, щільна, жорстка, біла, на зрізі кольору не змінює, в ніжці злегка буріє, пекуче-їдка на смак, з неприємним кислим запахом. Молочний сік білий або кремовий, на повітрі набуває злегка кремового забарвлення, пекуче-їдкий на смак. Реакція з КОН забарвлює молочний сік в жовто-оранжевий колір.
Неїстівний гриб, або умовно їстівний, в соленому вигляді, після тривалого вимочування та відварювання.
Середовище і розповсюдження
Росте з серпня до вересня, в листяних та змішаних лісах, поодинці та групами, утворює мікоризу з буками, дубами, березами.
Схожі види
Скрипиця (Lactarius vellereus), має гіркуватий, не пекуче-їдкий на смак молочний сік, який в реакції з КОН забарвлення не змінює.