Шапка діаметром 2,5 – 8 см, спочатку випукла тупо-конусовидна, з підвернутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, увігнуто-розпростерта, іноді лійковидна, іноді з  конусовидним бугорком посередині, з тонким, плоским краєм. Поверхня шапки гола, слизиста або клейкувата, при підсиханні блискуча, невиразно-зональна, іноді зморшкувата в центрі, лілувато-сіра, бузково-сіра, лілувато-сіро-коричнювата, світліша біля країв, вицвітає до білуватої або блідо-коричневої.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, вузькі, тонкі, прирослі, злегка спускаються на ніжку, спочатку кремові, пізніше сірувато-жовтуваті, з лілуватим відтінком, в місцях дотику сіріють.

Споровий порошок жовтуватий або світло-охряний. Спори 8-9,5 * 6,5-7,5 мкм, еліпсовидної або майже округлої форми, з бородавчастою поверхнею.

Ніжка висотою 3 – 8 см, діаметром 0,5 – 1,5  см, циліндрична, іноді розширена або звужена біля основи, щільна, спочатку суцільна, пізніше з порожниною, суха, білувата, світло-лілувато-сірувата, кремова, охряно-сірувата.

М’якоть тонка, ламка, білувата, під шкіркою темніша, на зрізі сіріє, з слабо їдким смаком та без вираженого запаху. Молочний сік білий, на повітрі набуває оливково-сірого або сірого забарвлення, спочатку солодкуватий, згодом їдкий на смак.

Умовно їстівний гриб 4 категорії. Використовується лише соленим, після 2 – 3 денного вимочування та 15-ти хвилинного відварювання.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте з середини серпня до жовтня, в листяних березових та змішаних з березою лісах, на вологих ділянках, біля боліт, серед моху, групами, утворює мікоризу з березами.

Розповсюджений в Лівобережному Лісостепу.