Lactarius trivialis
Синоніми і застарілі назви
- Galorrheus trivialis (Fr.) P. Kumm., 1871
- Lactifluus trivialis (Fr.) Kuntze, 1891
Опис
Шапка діаметром 5 – 15 (20) см, м’ясиста, спочатку випукла, з підвернутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, увігнуто-розпростерта, з загнутим, хвилястим краєм. Поверхня шапки гола, гладка, слизька, при підсиханні блискуча, спочатку сірувато-сиза, лілувато-сиза, синювато-сіра, пізніше сірувато-коричнева, сірувато-рудувата, лілувато-коричнювата, сірувато-червонувата, іноді вицвітає до сірої, з темними концентричними зонами та плямами, в місцях дотику темніє.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, тонкі, широкі, прирослі, злегка спускаються на ніжку, спочатку білуваті, жовтуваті, пізніше світло-охряні, кремові, іноді з іржавими плямами.
Споровий порошок жовтуватий. Спори 8,5-10,5 * 7-8,5 мкм, еліпсовидної або майже округлої форми, з бородавчастою поверхнею.
Ніжка висотою 4 – 12 см, діаметром 1 – 3,5 см, циліндрична, іноді надута, порожниста, слизька, світло-охряна, світло-сіра, сіра, жовтувата, оранжевувата, іноді з червоним відтінком.
М’якоть м’ясиста, щільна, ламка, білувата, під шкіркою лілувато-сіра або коричнювата, в основі ніжки рудувата, їдка, пекуча на смак, з слабким запахом оселедця. Молочний сік білий, на повітрі повільно набуває спочатку жовтого, згодом зеленувато-жовтого забарвлення, дуже їдкий, пекучий на смак.
Умовно їстівний гри 2 категорії. Використовується лише соленим, після 2 – 3 денного вимочування або 15-ти хвилинного виварювання.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до жовтня, в хвойних та змішаних лісах, з ялинами, соснами, березами, на вологих ділянках, в низинах, серед трави, серед моху, поодинці та групами.
В Україні розповсюджений на Правобережному Поліссі, Лівобережному Лісостепу, та Лівобережному Злаково-лучному Степу.