Lactarius torminosus
Синоніми
- Lactarius necator (Bull.) Pers., 1800
- Lactarius necans Gray, 1821
- Galorrheus torminosus (Schaeff.) P. Kumm., 1871
- Lactifluus torminosus (Schaeff.) Kuntze, 1891
Опис
Шапка діаметром 4 – 10 (15) см, м’ясиста, спочатку напівсферична, випукла, з підвернутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, увігнуто-розпростерта, лійковидна, з опущеним, пухнастим краєм. Поверхня шапки волохата, волокнисто-луската, з віком майже гладка посередині, клейкувата, блідо-рожевувата, сірувато-рожевувата, червоно-рожевувата, цегляно-червона, м’ясо-червона, концентрично-зональна, з темними зонами, вицвітає до блідо-рожевої, жовтуватої, білуватої.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, тонкі, вузькі, прирослі, іноді злегка спускаються на ніжку, спочатку білуваті пізніше світло-охряні, кремово-жовтуваті, рожевуваті.
Споровий порошок білий або кремово-рожевуватий. Спори 7,5-10 * 5,5-7,5 мкм, овально-округлої форми.
Ніжка висотою 4 – 8 см, діаметром 1 – 2 см, циліндрична, іноді звужена до основи, щільна, спочатку суцільна, пізніше порожниста, спочатку дрібно опушена, пізніше гола, зморшкувата, з вм’ятинами, того ж кольору. що й поверхня шапки, або світліша.
М’якоть щільна, тонка, з віком рихла, білувата або кремова, в ніжці червонувата, під шкіркою рожевувата, на зрізі кольору не змінює, пекуче-їдка на смак, без вираженого запаху. Молочний сік білий, на повітрі кольору не змінює, пекуче-їдкий на смак.
Умовно їстівний гриб 2 категорії. Використовується після 2-3 денного вимочування та 20-ти хвилинного виварювання, соленим та маринованим.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до жовтня, в листяних березових та змішаних з березою лісах, на вологих ділянках, групами, утворює мікоризу з березою.
В Україні зустрічається в Лівобережному Лісостепу, Правобережному Злаково-лучному Степу та на Поліссі.