Lactarius tabidus
Синоніми
- Lactarius subdulcis var. tabidus (Fr.) Quél., 1886
- Lactarius mitissimus var. tabidus (Fr.) Quél., 1888
- Lactifluus tabidus (Fr.) Kuntze, 1891
Опис
Шапка діаметром 2 – 5 см, спочатку випукла, з підвернутим, гладким краєм, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, увігнуто-розпростерта, лійковидна, з гострим бугорком посередині, з опущеним, рубчастим, лопатевим хвилястим краєм. Поверхня шапки гола, суха, часто зморшкувата, рудувато-червонувата, цегляно-червонувата, м’ясо-червонувата, охряно-цегляна, червонувато-коричнева, рудо-коричнева.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, вузькі, прирослі, злегка спускаються на ніжку, спочатку світло-червонуваті, пізніше червонувато-коричнюваті, в місцях дотику рудіють.
Споровий порошок жовтуватий. Спори 7-10 * 5-7 мкм, еліпсовидної або майже округлої форми, з грубо-бородавчастою поверхнею.
Ніжка висотою 2 – 7 см, діаметром 0,4 – 1,3 см, циліндрична, спочатку суцільна, щільна, з віком рихла, з порожниною, біля основи волосиста, того ж кольору, що й поверхня шапки, або світліша.
М’якоть білувата, під шкіркою та в основі ніжки рудувата, неприємна на смак та без вираженого запаху. Молочний сік білий, водянисто-білий, на повітрі набуває сірчано-жовтого забарвлення, спочатку солодкуватий, згодом пекуче-їдкий на смак.
Умовно їстівний гриб 4 категорії. Використовується лише соленим, після 2 – 3 денного вимочування або 15-ти хвилинного виварювання.
Середовище і розповсюдження
Росте з червня до листопада, в листяних, хвойних та змішаних лісах, на вологих та заболочених ділянках, серед моху.
В Україні розповсюджений на Правобережному Поліссі та в Карпатах.